Батьківщину, як і матір дає доля! (Зал святково прибраний. Звучить фонозапис українських пісень) Ведуча



Скачати 53,59 Kb.
Дата конвертації09.12.2016
Розмір53,59 Kb.
Батьківщину, як і матір дає доля! 

(Зал святково прибраний. Звучить фонозапис українських пісень)

Ведуча. Добрий день, любі друзі, вчителі та всі присутні у цьому залі! Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб провести розмову про найдорожче серцю кожної людини – Батьківщину. Отже, що таке Батьківщина? Батьківщина – це наш рідний край, наша Україна. Це земля, на якій ми народилися, наші батьки, дідуся й бабуся. Тому вона для нас – свята. Батьківщина – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо в своїм серці.

Україно, земле рідна.

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.





(Пісня «Як у нас на Україні»)
Ведучий. Україну часто називають Матір’ю. Батьківщина, як і мама, - одна, найрідніша. Вони для людини – як два крила у птаха, що дані для польоту. Батьківщина для нас починається з мами.

Матері… З першої миті життя схиляються над нами їхні обличчя. У тривозі й любові, В замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них.



Ведуча. Мама народжує не лише тіло дитини, народжує й душу. Дитина не розуміє маминих слів, але, як весняна земля, ловить рясний дощ, так і вона ловить лагідність з маминого голосу і стає ніжною, як квіточка, що простягає свої пелюстки до сонечка.
(«Пісня про маму»)
Ведучий. Батьківщина починається також із дужих батьківських рук, го­тових завжди підтримати, з мудрого батькового слова. Мати й бать­ко - найдорожчі для нас люди. «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі і довголітнім ти був на землі», - вчить Біблія.

Ведуча. Батьки... Все життя вони піклуються про нас, навіть тоді, коли ми вже дорослі, бажають нам добра і щастя, сподіваються, що ми будемо жити гідно серед людей і творити добро. Слово «Батьківщи­на» бере початок від слова «батьки».
(Вірш) «Батьки»

Я весь час боюся не встигнути

Вам сказати на світанку - СПАСИБІ!

За любов і за те, що я є,

і за те, що трохи красива.

Я весь час боюся спізнитися,

Я весь час боюся не доїхати

І забути або не розпізнати

Дитинства теплого тихе відлуння.

Постійно боюся не наздогнати,

Свій єдиний, важливий мені поїзд,

Щоб приїхавши вам розповісти,

Що живу, як учили, на совість.

Щоб хоча б ще раз поглянути

На горобину і стрункість берези,

Щоб, як в дитинстві, на повні груди вдихнути

Дух січневого злого морозу.

Знову побачити рідні очі,

Що від життя ще не втомилися

І з усмішкою м'яко сказати:

"Ось приїхала, або не чекали?"

Я весь час боюся не встигнути

Вам сказати на світанку - СПАСИБІ!

За любов і за те, що ВИ є,



І за те, що народилася щасливою!
Ведучий. Рідна земля - це казковий світ дитинства і юності. Це невиче­рпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели її шляхи долі. І в тому дитинстві - рідна хата, наша берегиня. Біла хата у вишневому садку... Біла барва в Україні - символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси.

Ведуча. У кожній українській родині найголовнішими були ідеали добра і справедливості. Родина до родини - складається народ України. Укра­їнська хата - це колиска нашого народу, де творилася його журлива й оптимістична доля. Тому й уявляється українська хата величезною, де долівка - земля, стіни - гори і ліси, а стеля - небо з зірками.

Пісня «Моя родина Україна»

Ведучий. З гіркотою згадуємо минуле України. Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. Вона відома всьому світові багатими зе­млями, хлібом- сіллю, піснею, добрими людьми. Так склалось, що споконвіку наші природні багатства були ласим шматком для сусі­дів. Вижити, вистояти в боротьбі проти їхніх зазіхань - було найго­ловніше для українців. Пригадаймо навали татарських орд, турець­ких яничар, польських феодалів, які хотіли поневолити український народ.

Ведуча. Довгим і тернистим був шлях до омріяної волі. І ось збулось. 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною демократичною державою. Відроджується і мова, і культура, і традиції.

На цей день чекали мільйони українців не лише в нашій державі, а й далеко за її межами: в Канаді та Росії, Австралії та Сполучених Штатах Америки, Польщі та Аргентині...

Пісня «Українка»

Ведучий. Тепер ви знаєте, скільки нашого цвіту по всьому світу, і скільки в Україні живе інших народів, які стали її повноправними громадянами! А таке право їм забезпечила наша Конституція - основний закон будь-якої суверенної, незалежної держави! А оскільки ми згадали Конституцію, то запам'ятайте ще одну дуже важливу дату - 28 червня 1996 року. Саме в цей день була прийнята Конституція України на п'ятій сесії Верховної Ради, яка засідала всю ніч!..

Ведуча. Ви, друзі, напевне чули від дорослих, що закони взагалі, яких у світі є чимало, підказують нам усім: і малим, і дорослим, - як жити у своїй власній країні та з її сусідами у злагоді й мирі. Адже в Конституції України записано, що "діти рівні у своїх правах незалежно від походження"!

Ведучий. А ще там записано, що "будь-яке насильство над дитиною переслідується законом". Отже, твої права оберігаються державою: ніхто й ніколи з дорослих не може примусити тебе чинити щось погане чи зле, не може зашкодити тобі, твоїй гідності й честі! Але й ви, друзі, мусите чинити так само: нікого ні до чого не змушувати, жити за правилами та законами нашої країни, бути її відданими громадянами!..

Ведуча. Тож ніколи не забувайте, якої держави ви діти! До якої б національності ви не належали, завжди пам'ятайте: ви - громадяни незалежної України!

Пісня «В саду гуляла»

Ведучий. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні.
Ведуча. Ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
Ведучий. Ми прощаємося з вами. Хай щастить вам усім.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал