«Англо-українська літературна композиція «Great Kobzar in Our Hearts»



Дата конвертації09.01.2017
Розмір0,53 Mb.
ТипПлан проведення




Тема: «Англо-українська літературна композиція

«Great Kobzar in Our Hearts» («Великий Кобзар у наших серцях»)
Мета: Клас: 9-й

Форма виховної діяльності: проект.

Мета та завдання: розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка, прищеплю­вати любов і повагу до Шевченкового слова, формувати відчуття прекрасного; розвивати усне мовлення, ува­гу, уяву, мислення, пам'ять; виховувати любов до рідного краю, української народ­ної пісні, культуру слухання музи­ки;

Обладнання: портрет Т.Г.Шев­ченка, прикрашений рушником,

ви­ставка книжок — видань творів по­ета, мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер, мультимедійні презентації учнів та вчителя, репродукції картин і портретів, музичні записи.



Оформлення: святково прибраний клас, портрет Шевченка,

рушники, виставка творів Шевченка, ілю­страції, напис:



І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом

Т. Г. Шевченко

People do not forget Shevchenko and will never forget.

Poet lives in the hearts of Ukrainians

M. Rylsky



План проведення

I. Організаційний момент.

Ведучий. Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Минають роки, десятиліття... Але ніколи не минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не погасне в серцях глибока шана до яскравого сузір'я полум'яних борців за на­родне щастя, до геніїв, що відлили свій талант рідній Батьківщині. Серед них Тарас Григорович Шевченко.

Ведучий. Тарасе, поглянь на свою Україну, вона — в цьо­му залі. До тебе прийшли сьогодні твої друзі. Ми раді бачити Вас у нашій світлиці. Разом з Вами ми поринемо у спогади про дитячі та юнацькі роки славного Кобзаря, прислухаймося до Шев­ченківської думки, слова, вклонімося світлій пам'яті поета.

II. Основна частина.



Учень.

Провіснику волі, великий титане,

Справдились думи пророчі твої!

Прийми ж ти данину любові і шани

Від українців — нащадків твоїх!

Вчитель. /Demonstration of the presentations/

Our favourite Ukrainian poet is Taras Shevchenko. This man showed us the example of great patriot, who fought for the freedom of his nation, who loved his Motherland best of all and enriched it with his deeds. Shevchenko is the brilliant national poet of Ukraine, one of the classics of world literature. His all-embracing humanism, deep and genuine folk character, and revolutionary ardour make him comprehensible and close to the hearts of the people of all nations. He wrote about Ukraine, created for Ukraine, glorified Ukraine for the whole world. Kobzar is our spirit, our wisdom, our power. Shevchenko calls us to be real Ukrainians in his poems. He was the inspirer of a modern democratic ideal of renewed Ukrainian statehood. His influence on cultural and national life is felt to this day.


Ведучий. Саме в ці прекрасні березневі дні все людство вшановує великого Кобзаря. Протягом недовгих літ життя Т.Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі. Тож давайте і ми сьогодні кинемо чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву.

До портрета Шевченка підходить учень і учениця. У руках – запалені свічки

Учень: Свічку поставлю, свічку поставлю,

Мов перед образом, перед тобою.

І хоч у мріях народ свій заставлю

Стати навколішки поряд зі мною.

Благословенна хай буде година

І тая хата, і село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

Учениця: Стою перед тобою, поете,

Маленька, як макове зерня,

Твій погляд пронизує душу,

Немовби колючеє терня.

Схилюся низько, Тарасе,

І клятву тобі я приношу,

За всіх і за вся нерозумних

У тебе прощення я прошу.
Вчитель. Погляньмо уважно на портрет благородного і мужнього Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Подивляюся уважно. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді – віра у справедливість, якій віддав усе життя, віра у звільнення трудящих. У смуткові – уболівання за долю народу, Усе його життя – великий подвиг. Важким і тернистим був життєвий шлях народного співця.
Вчитель. T. Shevchenko is a creator of the nation, its spiritual father and Prophet. Now it is difficult to imagine what it would be with our people, if God did not send us such great Person. I think that he breathed a great optimism into the Ukrainian nation. A difficult question was arisen in Shevchenko’s mind whether Ukraine would become an independent government. He summarized and embodied the past of Ukraine but also he was living just at that moment when the ideals of the future were being forgotten in the fire of adversity. He spoke for the future of his land as well as for the past, for the future liberty and freedom that came as well as of that glory which had faded. Shevchenko became an embodiment of the ideals and the aspirations and the dreams of every Ukrainian patriot. He believed in his country, and although many years have passed since his untimely death and his ideals have not been realized, there can be no doubt that the Ukrainian spirit which Shevchenko voiced, will continue to struggle for its aspirations until it finally meets with success and Ukraine will appear again among the recognized nation of the world.
Учень. /Demonstration of the presentations/

Ведучий. Звенигородщина – співучий куток України, в ньому. І саме тут 9 березня 1814 року

В похилій хаті, край села,

Над ставом чистим і прозорим

Життя хлопчику дала

Кріпачка – мати, вбита горем

– Радість і смуток, біль і нові оселі сповнювали груди. Син!… Яка радість!… Хай росте великий!… А виросте … і в голові смуток погасив радість: панові ще один кріпак, ще один підневільний страждалець.

– Діти, яке значення слова „кріпак”? (Це людина, закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ).

За народним повір’ям коли народжується дитина Господь благословляє її в білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудра буде, на руки – майстром на всі руки, на серце – доброю. І такою дитиною, якій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Т. Шевченко.

Ведучий. Йшли роки. Ріс хлопчик. Його босоноге дитинство проходило в селі Кирилівка. Хлопчик зростав допитливим. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном (за що його прозвали малим приблудою), все що було довкола нього, цікавили Тараса. Він завжди ходив замисленим – щось роздумував.

Прийшов час, і ось Тарасик уже школяр. Та недовго тривало Тарасова мука – наука. Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика.



Учені читають вірш Грицька Бойка

1-ий учень:

У старій хатині

Кріпака колись,

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.


2-ий учень:

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

3-ій учень:

Умерти мама й тато ...

Сирота – в дяка.

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.

4-ий учень:

В пана – бусурмана

В Петербурзі – дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.
5-ий учень:

Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

За ясну свободу,

Світло майбуття –

Він віддав народу,

Все своє життя!
Вчитель. Тарас виріс обдарованою дитиною. Доля його нагородила талантами.

Кобзар ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями. Ще змалку полинув Тарас у вир пісні, яка стала пізніше життєдайною силою для власних творів. Так народжувався перший талант – талант поета.



Учень. /Demonstration of the presentations/ Poems
В тому кутку України, де село Кирилівка, завжди було багато між людьми малярів. Мабуть через те, що край тихий хоч малюй: в садах та зорях...

Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева. Малював, наймитуючи в дяка, терпів знущання бо жага до малярства була сильнішою за всі кривди. Там, у рідній стороні, народжувався другий талант – талант художника.



Учень. /Demonstration of the presentations/ Pictures
Був Шевченко Кобзарем-співцем дум народних. У них – краса українських степів і рев Дніпра могутній, туга за рідним краєм і розмова з одинокою зорею що світить у душу. Із народного напившись джерела, зберігши у серці своєму найрідніші образи, помандрував Тарас у широкі світи. А поруч нього йшли дві посестри-Муза і Доля.

…Слава не забарилась. Український народ пишається своїм пророком і генієм, співцем волі і провісником нового життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу й усе розквітаючу радість.

Травень квіти зібрав зі всієї Вкраїни і сльозою скропив, і вірою повив та встелив путь з Петербурга до його вічного й тихого дому – на Чернечу гору, що стала Тарасовою горою. Тут часто можна почути українських народних співців і музикантів, які співають і грають на кобзі (бандурі). Це кобзарі.

Учень. /Demonstration of the presentations/
Вчитель. Діти, чому Шевченка називають Кобзарем?

Учні. Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на старовинному інструменті – кобзі. Назва інструменту і дала назву – кобзарі.

Вчитель. Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України, але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав „Кобзар”. Входило до неї тоді 8 поезій.



Учні зачитують вірші із збірки „Кобзар” Т.Г.Шевченка

Вчитель: Зверніть увагу на збірки „Кобзар”, видані в різні роки. Не один вірш із цієї збірки знайшов дорогу до вашого серця. Його поетичне слово любить і ненавидить, плаче і сміється, радіє і сумує.

Читання учнями творів Т.Г.Шевченка „Зоре моя вечірняя”, „Зацвіла в долині червона калина”, „Тече вода з-під явора”.

Вчитель. Багато віршів Тараса Шевченка покладено на музику. Які ви знаєте пісні на вірші Т.Г.Шевченка?

Слухання запису пісні „Реве та стогне Дніпро широкий”.

Вчитель. Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й і талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети, пейзажі.

Розгляд та коментар репродукції Шевченка „Автопортрет”(1840).

Вчитель. Запитання вчителя до учнів.

  • Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу? (Т.Г. Шевченко)

  • Що означає слово „автопортрет”? (Автопортре́т  портрет художника, виконаний ним самим)

  • Яким ви бачите поета? (Молодим, добрим, розумним)

  • Що виражають очі? (Печаль, біль)

  • Високе чоло свідчить про глибокий розум.

  • Про що думає поет?

Декламування вірша «Думи мої, думи мої …»

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками ...

„Я так її люблю, я так її люблю

Мою Україну убогу ...” .

Вчитель. Україні він віддав своє життя і мріяв бачити її і народ український вільними. Пам’ять про поета вічна.

III. Підбиття підсумків.

Учень. Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа.

Учень. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.

Учень. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Учень. Доля переслідувала його в житті, скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі на іржу, а його любові до людей в ненависть і погорду.

Учень. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Учень. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонах людських сер­дець знову і знову збуджуватимуть його твори.

Вчитель. Отаким був і є для нас, українців, Тарас Григорович Шевченко.

Вчитель. T. Shevchenko plays an important role not only in the life of our families, but also in the life of every person in our country. He is the favourite author of millions of Ukrainians, a real people’s poet. We like him very much. He was the symbol of revolutionary struggle for freedom and showed the beauty of Ukrainian language to the whole world.

До своїх нащадків, до нас з вами поет звертався словами:

„І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Незабудьте пом’янути

Незлим тихим словом”.

Пам’ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам’ять: іменем Шевченка названо вулиці, театри. Національний університет носить його ім'я. На майданах міст і сіл споруджено пам’ятники поету.

Отже, живе під сонцем любові Шевченкова весна … вона прийшла на землю, яку сходив Тарас малими, босими ногами й засівав словом.


Учень.

Не вмре повік Шевченкове ім 'я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!
Живи, поете, в бронзі і в граніті,

Живи, поете, в пам 'яті людській,



Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

У слові праведнім, у славі віковій!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал