Аналіз суб’єктів господарювання за даними податкових декларацій



Скачати 340,61 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації02.02.2017
Розмір340,61 Kb.
ТипРеферат
  1   2
Реферат на тему:

Аналіз суб’єктів господарювання за даними податкових декларацій

У перехідний період, коли економіка знаходиться на етапі становлення ринкових від­но­син, інститути державного контролю і регулювання забезпечують передумови пере­ходу до нової якості макросистеми. Важливу роль у створенні умов для формування у майбутньому соціально сталого суспільства покликана зіграти система оподаткування як інституційна складова і податкова служба як фактор ресурсного забезпечення функції держави в регулюванні відтворювального процесу і соціального розвитку. Роль подат­ко­вої служби у період ринкових перетворень не обмежується тільки її внеском у форму­вання державного і місцевого бюджетів, розв’язання на цій основі поточних проб­лем соціального характеру. У широкому розумінні становлення податкової служби як органі­заційної структури державного контролю у сфері оподаткування матиме велике значення і для майбутнього.

Система органів податкової служби в нашій державі не має давньої історії, але Украї­на, як і будь-яка інша держава, прагне побудувати податкову службу, яка спроможна буде виконати свої поточні функції і завдання на перспективу. Саме з цією метою в теперішній час проводиться модернізація податкової служби [9, с. 12–13 ].

В управлінні сферою оподаткування фінансово-економічний аналіз займає особливе місце. Він виконує функцію контролю виконання суб’єктами господарювання податко­вого законодавства, повинен служити основою для обґрунтування податкової політики і планування податкових надходжень. На даний час усі три функції вимагають серйозного вдосконалення.

Певний вклад у розробку проблем методології аналізу суб’єктів господарювання як платників податків і аналізу податкових надходжень внесено в роботах Афоніна О.В., Бандурки А.М., Білоуса В.Т., Жеребних А.М., Івахненка В.М., Кондукової Е.В., Лаби М.С., Мниха Е.В, Москаленко В.М., Ніколаєва В.П., Онищенка В.А., Посилкіна О.В., Червякова І.М., Рибака С.О., Піхоцького В.Ф., Полійчука М.Л., Чумаченка М.Г. Про­те, незважаючи на інтенсивність і складність процесів, що відбуваються у сфері опо­дат­кування, податкові аспекти фінансово-економічного аналізу не знайшли достатнього відо­браження в більшості підручників, навчальних посібників, збірників і монографічних робіт, що випущено видавництвами України по тематиці фінансово-економічного аналізу за останнє десятиріччя [12, с. 542].

У сучасних умовах модернізації податкової служби змінюється характер взаємовід­носин податкової служби і платників податків, підходи і методи аналізу. Перебудову контрольної функції податкової служби передбачено здійснювати в двох стратегічних напрямах:

– удосконалення форм і методів аналітичної роботи щодо відбору платників для проведення контрольної роботи;

– підвищення якості та ефективності контрольно-перевірочної роботи на всіх її етапах.

Досвід розвинених країн свідчить про те, що основним джерелом наповнення бюджету є добровільна сплата податків, яка становить у цих країнах приблизно 95 %. Такий ре­зул­ь­­­тат було досягнено шляхом направлення податкової політики на ділове партнерст­во із суб’єктами підприємницької діяльності та заохоченням їх до добровільної сплати належних платежів. Жодна податкова служба світу не може перевірити всіх платників податків. Тому скрізь використовуються різні методи добору кандидатів на подальші пере­вірки. Такі методи, як правило, визначаються відповідними стандартами податкових служб.

В усьому світі ставлення до порушників податкового законодавства досить суворе, а навмисне ухилення від сплати податків вважається злочином проти держави. Проте деяким платникам вдається в межах законів своєї країни не сплачувати податки чи при­наймні їх мінімізувати. Саме на такий контингент підприємницької діяльності повинен бути направлений контроль податкової служби.

У зв’язку із зростанням ролі відбору об’єктів документальних перевірок підвищується роль камерального аналізу за даними податкових декларацій та фінансової звітності. Його мета – обґрунтований відбір суб’єктів господарювання для документальної перевірки.

У статті пропонуються підходи до аналізу за даними податкових декларацій і фінансо­вої звітності. Послідовність аналітичних дій з проведення фінансового та податкового аналізу з урахуванням особливостей оподаткування суб’єктів господарювання наведено на рис. 1.

Для відбору підприємств, що перебувають у зоні ризику ухилення від сплати податків або їх неповної сплати, досить виконати експрес-аналіз і розв’язати такі завдання:

– оцінка динамічності розвитку підприємства і стану розрахунків з бюджетом по по­дат­ку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;

– оцінка поточної податкоспроможності підприємства і можливості погашення ним заборгованості.

Оцінка динамічності розвитку підприємства і стану розрахунків з бюджетом по подат­кових платежах здійснюється шляхом порівняння в динаміці темпів приросту показників прибутку, обсягу реалізації, валюти балансу з темпами приросту обов’язкових платежів до бюджету.

Експрес-аналіз динамічного розвитку підприємства та стану виконання ним зобов’я­зань по податкових платежах здійснюється за даними фінансової звітності: ф. 1 „Баланс”, ф. 2 „Звіт про фінансові результати”, ф. 3 „Звіт про рух грошових коштів” .

Динамічність розвитку підприємства за темпами приросту наведених вище показників характеризуються певним їх співвідношенням, при цьому ідеальним („золоте правило економіки”) буде наступне:

Т > Т > Т>1,

де Т – темп приросту прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

Т – темп приросту чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Т– темп приросту активів підприємства (валюти балансу).

Для оцінки динамічності розвитку і відповідного росту податкових платежів прово­диться порівняння темпів приросту валюти балансу, виручки від реалізації і прибутку з динамікою податкових надходжень:

Т Т > Т> Т>1,

де Ттемп приросту податкових надходжень до бюджету.

Темп приросту податкових надходжень до бюджету розраховується за показником податку на прибуток від звичайної діяльності (ф. 2 ряд 180) та сплачені податки на при­бу­ток (ф. 3 ряд 140).

Стан виконання податкових зобов’язань підприємства здійснюється за такими показ­никами:

– коефіцієнт зміни податку на прибуток від операційної діяльності;

– коефіцієнт зміни податку на прибуток від звичайної діяльності;

– коефіцієнт виконання податкових зобов’язань;

– коефіцієнт приросту (зниження) прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

– коефіцієнт приросту (зниження) доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– коефіцієнт приросту (зниження) валюти балансу (активів підприємства).

Алгоритми розрахунку показників стану виконання податкових зобов’язань під­приєм­ства:





Коефіцієнт зміни сплати податку на прибуток (Тппс):

,
де ПП1С – сплачені податки на прибуток (ф. 3 ряд 140, гр. 4);

ППОс – сплачені податки за попередній період (ф. 3 ряд 140, гр. 6).



Коефіцієнт зміни сплати податку на прибуток від звичайної діяльності (Тппн):

,


де ПП1н – податок на прибуток від звичайної діяльності за звітний період (ф. 2 ряд 180, гр. 3);

ППОн – податок на прибуток від звичайної діяльності за попередній період (ф. 2 ряд 180, гр. 4).



Коефіцієнт виконання (погашення) податкових зобов’язань (Кпз):

,
де ППс – сплачені податки на прибуток (ф. 3 ряд 140);

ППн – податок на прибуток від звичайної діяльності (ф. 2 ряд 180).



Коефіцієнт приросту (зниження) прибутку від звичайної діяльності
до оподаткування (Тп):


,
де П1 – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період (ф. 2, ряд 170, гр. 3. або ряд 175 гр. 3);

ПО – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за попередній період (ф. 2, ряд 170, гр. 4. або ряд 175 гр. 4).



Коефіцієнт приросту (зниження) доходу (виручки) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) (Т
D):

,
де D1 – чистий дохід (виручка) від реалізації за звітний період (ф. 2 ряд 035, гр. 3);

Dо – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції за попередній період (ф. 2 ряд 035, гр. 4);



Коефіцієнт приросту (зниження) валюти балансу (Так):

,


де А1К – середньорічна вартість активів підприємства у звітному періоді (ф. 1, ряд 280 (гр. 3 + гр. 4) / 2 за звітний період);

А0К – середньорічна вартість активів підприємства у попередньому періоді (ф. 1, ряд 280 (гр. 3 + гр. 4) / 2 за попередній період).

Відставання динаміки податкових надходжень до бюджету від темпів приросту валюти балансу, доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) і прибутку може свідчити про мож­ли­ві ухилення від сплати обов’язкових внесків (податків і зборів).

Для оцінки поточної податкоспроможності як складової платоспроможності з урахуван­ням деяких особливостей, які випливають із специфіки цілей, призначення і задач фі­нан­сового аналізу платників податків обчислюють за даними балансу такі показники – фінансові коефіцієнти:

– коефіцієнт абсолютної податкоспроможності (відношення грошових засобів до податкових зобов’язань);

– коефіцієнт поточної (швидкої) податкоспроможності (відношення високоліквідних активів до податкових зобов’язань);

– коефіцієнт загальної податкоспроможності (відношення оборотних активів до податкових зобов’язань);

– коефіцієнт абсолютного покриття обов’язкових внесків (відношення грошових засо­бів до податків і зборів);

– коефіцієнт швидкого (поточного) покриття обов’язкових внесків (відношення висо­ко­ліквідних активів до податків і зборів);

– коефіцієнт загального покриття обов’язкових внесків (відношення оборотних акти­вів до податків і зборів).

У теперішній час, коли подання фінансової звітності податковим органам відмінено, перспективи розвитку систематизованого фінансово-податкового аналізу пов’язані з розробкою нових аналітичних коефіцієнтів із застосуванням інформаційних баз, наве­дених у податковій звітності.

Один із варіантів моделі експрес-аналізу діяльність підприємств на основі даних подат­кових декларацій наведено у таблиці 1.

Призначення аналітичної таблиці – характеристика динаміки валових доходів і валових витрат, фінансових результатів і сум нарахованих податків і зборів, податкового зобов’язання і податкового кредиту з податку на додану вартість, показників ефектив­ності системи оподаткування і оцінки стану можливостей ухилення від сплати податків та ряду інших інформаційних аналітичних коефіцієнтів для оперативного аналізу підпри­ємств – платників податків.

На основі податкових декларацій можуть бути розраховані такі фінансові коефіцієнти:

– коефіцієнт рентабельності операційної діяльності;

– коефіцієнт рентабельності продаж;

– коефіцієнт рентабельності витрат;

– коефіцієнт зарплатомісткості продукції;

– коефіцієнт податкового тиску;

– коефіцієнт ефективності оподаткування;

– коефіцієнт податкомісткості оплати праці;

– коефіцієнт податкомісткості реалізації продукції;

– коефіцієнт податкового навантаження новоствореної (доданої) вартості;

– коефіцієнт темпів приросту (зниження) податків і зборів та бази оподаткування.



Таблиця 1

Модель експрес-аналізу діяльності

підприємств на основі даних податкових декларацій

­Методика коефіцієнтного аналізу застосовується для виявлення кількісних співвід­ношень між окремими позиціями декларації з податку на прибуток підприємства (ДПП) і податкової декларації з податку на додану вартість (ДПДВ) з метою побудови системи коефіцієнтів для оцінки прибутковості, податкоспроможності і податкової дисципліни суб’єктів господарювання.

Для коефіцієнтного аналізу фінансових результатів діяльності платників податків застосовуються показники рентабельності, які характеризують рівень прибутку щодо дохо­дів або витрат підприємств.

Алгоритм розрахунку показників рентабельності і джерела інформації є такими:





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал