Академія педагогічних наук україни система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи



Сторінка7/7
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Письмова перевірка знань, умінь і навичок


Як правило, письмові контрольні роботи охоплюють основні питання і завдання, спрямовані на перевірку засвоєння опрацьованих розділів програми.

Тривалість виконання письмових робіт: у 2-му класі початкової школи (І півріччя) - до 20 хв, у II півріччі - до 30 хв; 3 - 4-й класи - 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.



Критерії оцінювання письмових робіт





Рівні навчальних досягнень

Бали


Критерії оцінювання

Початковий



1

Робота виконана, але допущено 8 і більше помилок




2

Робота виконана, але допущено 7 грубих помилок




3

Робота виконана, але допущено 6 грубих помилок

Середній


4

Робота в цілому виконана, але допущено 5 грубих помилок




5

Робота в цілому виконана, але допущено 4 грубі помилки




6

Робота в цілому виконана, але допущено 3 грубі помилки

Достатній



7

Робота виконана охайно, але допущено 2 грубі помилки




8

Робота виконана охайно, але допущено допущена 1 груба і 1 негруба помилка




9

Робота виконана охайно, але допущено допущена 1 груба помилка

Високий

10


Робота виконана з дотриманням всіх вимог, але є 1 негруба помилка



11


У роботі немає помилок, але є виправлення




12


Вся робота виконана правильно і охайно

Якщо учень не розв'язав простої задачі, вважається, що він припустився двох помилок. Повне нерозв'язання складеної задачі прирівнюється до трьох помилок.

Якщо учень не розв'язав приклад на одну дію (рівняння, вправу на порівняння, завдання на вимірювання чи побудову), то слід вважати, що він припустився однієї помилки. Повне нерозв'язання прикладу на дві і більше дій прирівнюють до двох помилок.

Якщо учень у прикладі на дві і більше дій записав неправильну відповідь, за якою можна з'ясувати, що одна виконана правильно, то в цьому разі треба вважати, що він припустився однієї помилки.

Якщо учень виконав менше ніж 50% обсягу роботи, вважається, що він досяг лише початкового рівня.

За комбіновані роботи виставляють одну оцінку, але враховують правильність розв'язання задачі і прикладів.

Такі письмові роботи з математики як: а)роботи, що містять приклади, рівняння, нерівності, вправи на обчислення значень виразів; б) математичні диктанти; в) роботи, які складаються з 10-12 прикладів – оцінюються за такими критеріями:


Рівень

Критерії оцінювання

Початковий

(1-3 бали)



Робота виконана, але допущено 5 і більше грубих помилок

Середній

(4-6 балів)



Робота в цілому виконана, але допущено 3-4 грубі помилки

Достатній

(7-9 балів)



Робота виконана охайно, але допущено 1-2 грубі помилки.

Високий

(10-12 балів)



Всі завдання виконані без помилок. Допускається 1 негруба помилка або 1-2 охайні виправлення.

Письмові роботи з математики, що складаються з двох задач оцінюються за такими критеріями:




Рівень

Критерії оцінювання

Початковий

(1-3 бали)



Хід розв’язання однієї з задач правильний, але розв’язання не завершено (або неправильно виконані обчислення), а друга задача розв’язана неправильно.

Середній

(4-6 балів)



Одна задача розв’язана правильно, а хід розв’язування другої задачі неправильний;

Хід розв’язування обох задач правильний, але допущено 3-4 помилки в обчисленні.



Достатній

(7-9 балів)



Хід розв’язування обох задач правильний, але допущено 2 помилки в обчисленні.

Високий

(10-12 балів)



Учень правильно розв’язав обидві задачі. Допускається 1 негруба помилка, або 1-2 охайні виправлення.


Оцінювання усних відповідей

За допомогою усного опитування перевіряється засвоєння програмового матеріалу попередніх і поточних уроків, ефективність методів, форм та засобів навчання, які використовує у своїй роботі вчитель. Під час усного опитування враховується правильність відповіді учня, повнота його знань, уміння застосовувати знання, послідовність викладу матеріалу та культура мовлення.

Від учнів вимагають, щоб вони ілюстрували відповіді власними прикладами, висновками, користувалися наочними посібниками тощо.

Оцінку за усну відповідь учитель може виставити учню одразу після виконання ним певного завдання або в кінці уроку.


У 1-2 класах усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем у формі розгорнутого словесного оцінювання за такими критеріями:
1 клас

Рівні навчальних досягнень учнів

Критерії оцінювання




Початковий


Учень вирізняє приклади, задачі, величини, геометричні фігури серед запропонованих математичних об'єктів; лічить будь-які об'єкти, що по-різному розташовані в просторі, читає записує і порівнює числа в межах 20; за допомогою вчителя розв'язує найпростіші приклади і задачі. Орієнтується в просторі, визначає положення предметів відносно себе та відносно сказаних предметів.




Середній





Учень знає назви компонентів дій додавання і віднімання, називає наступне і попереднє до будь-якого числа у межах 20, називає числа у прямому і зворотньому напрямку від будь-якого числа до вказаного; розв'язує приклади та задачі за зразком, використовує знаки і позначення +, -, =,<, >, см, дц, л; зіставляє форму предметів навколишнього середовища з геометричними фігурами, як еталоном, вміє вимірювати відрізки.

Достатній


Учень знає переставну властивість додавання та ілюструє власним прикладом, використовує її під час виконання завдань, вміє складати і розв'язувати приклади і задачі, складає числові вирази і обчислює їх значення, знає співвідношення між величинами та вміє використовувати їх під час розв'язування задач, вміє будувати відрізок заданої довжини.



Високий

Учень аналізує і виконує завдання творчого характеру: змінює умову чи запитання задачі, числові дані; визначає вивчені геометричні фігури у фігурах складної конфігурації.



2 клас

Рівні навчальних досягнень учнів

Критерії оцінювання




Початковий





Учень читає, записує і порівнює числа в межах 100, за допомогою вчителя розв'язує найпростіші приклади і задачі, учень розпізнає геометричні фігури, вміє схематично їх зображувати.

Середній



Учень знає десятковий склад чисел, вміє записувати двоцифрові числа у вигляді суми розрядних доданків; назви компонентів множення і ділення, вміє виконувати за зразком дії додавання і віднімання в межах 100 (усно й письмово) знає одиниці довжини, вартості, часу, маси.

Достатній




Вміє читати і записувати найпростіші вирази (сума, різниця, добуток, частка), вміє знаходити значення числових виразів на дві дії та виразів з однією змінною при заданих значеннях змінної, розв'язує прості задачі та складені задачі на 2 дії, вміє складати і розв'язувати обернені задачі до простих задач, знає співвідношення між одиницями довжини, вартості, часу та використовує їх під час розв'язування задач.

Високий



Вміє вимірювати і креслити відрізки, знаходити периметр многокутника, будувати прямокутник на папері у клітинку, учень для розв'язку математичних завдань використовує раціональні способи й прийоми; пропонує нові шляхи розв'язку складених математичних задач на 2 дії, правильно висловлює математичні міркування та обґрунтовує їх.

У 3-4 класах усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем за 12-бальною шкалою за такими критеріями:


Критерії оцінювання усних відповідей учнів




Рівні навчальних досягнень

Бали


Критерії оцінювання

Початковий





1


Учень розпізнає математичні об'єкти (приклади задачі, геометричні фігури, величини тощо); може виділити їх серед інших; вміє читати й записувати числа; без помилок переписує з підручника (дошки) запропоновані вирази, формули; може зобразити геометричні фігури без заданих розмірів.



2


Учень пояснює вибір математичного об'єкту, але відповідь його фрагментарна; виконує за допомогою вчителя найпростіші приклади і задачі, але припускається помилок.



3


Учень за допомогою вчителя виконує найпростіші математичні завдання, називає окремі суттєві ознаки запропонованих математичних об'єктів.

Середній




4


Учень з допомогою вчителя відтворює операції та дії з математичними об'єктами, засвоєні ним у процесі навчання; окремі операції може повторити за зразком; припускається помилок та неточностей, відтворюючи визначення математичних понять.



5


Учень розуміє основний навчальний матеріал, ілюструє визначення математичних понять прикладами з підручника; виконує математичні завдання в межах вивченого матеріалу за відомими йому алгоритмами з частковою допомогою вчителя; правильно розв'язує більшість математичних завдань, але не вміє пояснити свої дії (наприклад, прийом обчислення).




6


Учень за допомогою вчителя аналізує й порівнює математичні об'єкти; ілюструє визначення понять прикладами; виконує завдання в межах теми з частковим поясненням; правильно читає математичні вирази (формули) та записує їх, сприймаючи на слух.

Достатній





7


Учень знає визначення математичних понять та їх властивостей; застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; виправляє помилки, на які вказує йому вчитель; частково пояснює виконання завдань.



8


Учень добре володіє програмним матеріалом; виконує завдання, які передбачені програмою; може частково пояснити і обґрунтувати математичні твердження та виконання завдань.



9


Учень має нові знання; самостійно виконує математичні завдання (у знайомих ситуаціях) з достатнім поясненням; легко виправляє допущені помилки; досить повно пояснює й обґрунтовує математичні твердження й виконання завдань.

Високий




10


Учень вільно володіє вивченим матеріалом; уміло користується математичною термінологією; виконує математичні завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.




11


Учень на високому рівні володіє програмовим матеріалом; використовує набуті знання і вміння під час розв'язку завдань підвищеної складності; правильно висловлює математичні міркування та обґрунтовує їх.



12


Учень повною мірою і на високому рівні опанував програмовий матеріал; для розв'язання математичних завдань використовує раціональні способи й прийоми; застосовує набуті знання в нових ситуаціях та обґрунтовує свої дії; пропонує нові шляхи розв'язання математичних задач; вміє самостійно аналізувати вивчений матеріал.

Знання учнів, які мають бути засвоєні на рівні навичок (склад чисел, таблиці арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення), таблиці співвідношень між одиницями довжини, маси, часу, формули знаходження периметру, площі) оцінюються за такими критеріями:




Рівні засвоєння


Критерії оцінювання

Початковий

(1-3 бали)


Учень виконує математичні завдання під керівництвом вчителя, користуючись таблицями складу чисел, арифметичних дій, співвідношень між величинами, формулами. Знання засвоєні лише на рівні вмінь.

Середній


(4-6 балів)


Учень знає напам'ять окремі табличні випадки (складу чисел, арифметичних дій та відношень між величинами), використовує свої знання під час виконання математичних завдань.

Достатній

(7-9 балів)


Учень знає таблиці складу чисел, арифметичних дій, відношень між величинами, правильно використовує ці знання при розв'язуванні математичних завдань, але інколи припускається помилок.

Високий


(10-12 балів)


Учень досконало знає таблиці складу чисел, арифметичних дій співвідношень між величинами, безпомилково використовує ці знання під час розв'язування математичних завдань.


Тематична перевірка навчальних досягнень учнів з математики проводиться двічі на семестр (починаючи з 2 класу) за визначеними темами. Вчитель самостійно включає в тематичну перевірку вивчений програмовий матеріал.

Оцінювання письмових робіт у робочих зошитах

При оцінюванні поточних робіт у зошитах до уваги беруться такі чинники: а) правильність виконання математичних завдань та зображення малюнків, таблиць, схем тощо; б) графічна якість письма цифр і букв; в) охайність записів та креслень; г) правильність оформлення письмової роботи.

У 1-2 класах письмові роботи в зошитах оцінюються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий), а у 3-4 класах – за 12-бальною шкалою. Рівні та бали визначаються за такими критеріями:


Рівень

Критерії оцінювання


Початковий

(1-3 бали)



Робота виконана, але є багато відхилень від вимог до культури оформлення письмових робіт з математики. Спотворені форми більшості цифр і букв, не витримується однаковий нахил та розмір їхнього написання. У роботі 8 і більше грубих помилок.

Середній

(4-6 балів)



Робота написана розбірливо, але є значна кількість відхилень у написанні букв та цифр. Зустрічаються окремі відхилення від вимог до культури оформлення письмових робіт з математики. У роботі допущено 5-7 грубих помилок. .

Достатній

(7-9 балів)



Робота виконана охайно, відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні. Записи зроблено розбірливо, букви та цифри зображені в цілому правильно. У роботі допущено 2-4 помилки.

Високий

(10-12 балів)



Робота написана чітко, відхилень від вимог до оформлення немає. Накреслення букв та цифр у роботі правильне. У роботі допускається 1 груба чи 1 негруба помилки.

Культуру оформлення письмових робіт з математики оцінюють двічі на семестр, починаючи з 3-го класу. Це здійснюється на основі загального аналізу зошитів з урахуванням дотримання учнем вимог, які ставляться до оформлення письмових робіт. Оцінки виставляються у класному журналі в графі “Зошит”.


Підсумкова оцінка знань, умінь і навичок

Підсумкову оцінку за семестр або за рік виставляють на основі спостережень учителя за повсякденною роботою учня, усних опитувань, поточних, тематичних та підсумкових контрольних робіт.


Я І УКРАЇНА

Навколишній світ

Об’єктами систематичного контролю та оцінювання з цього курсу є:



знання фактичного матеріалу:

  • прізвища, імені, домашньої адреси;

  • імені батьків, найближчих родичів;

  • назви своєї держави, її столиці;

  • основних правил поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці, транспорті тощо);

  • трьох-чотирьох назв кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх істотних ознак;

уявлення про:

  • національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн);

  • найпростіші права й обов’язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей; право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля; право на захист материнства і дитинства; право на освіту);

  • права людини в традиціях українського народу;

  • основні історичні пам’ятки рідного краю;

  • основні заняття населення рідного краю;

  • охорону і збереження здоров’я людини;

  • різноманітність неживої природи і живої природи довкілля і рідного краю;

  • взаємозв’язки у природих явищах (залежність росту і розвитку рослин від світла, тепла, вологи; зв’язок зовнішнього вигляду тварин із середовищем їх проживання, способом живлення, захисту; залежність життєдіяльності людини від природи; залежність довкілля від діяльності людини);

  • взаємозв’язки у соціальних явищах (залежність зовнішнього вигляду предмета від його призначення; результатів праці від ставлення трудівників до своїх обов’язків, від взаємин між ними; взаємозв’язок праці людей різних професій; значення трудової діяльності кожного для всіх; роль народних традицій у збереженні національної культури);

  • взаємозв’язки між природними й суспільними явищами (залежність життєздатності живої природи від ставлення до неї людини; залежність людини від об’єктів і явищ природи).

уміння:

  • дотримуватися основних правил раціональної організації праці учнів; правил поведінки учня;

  • відтворювати інформацію за допомогою плану, ілюстрацій, схеми тощо; самостійно відтворювати інформацію у логічній послідовності;

  • спільно працювати в парі, невеликій групі, колективі;

  • спостерігати за змінами в природному і соціальному оточенні (рослинами, тваринами, господарською діяльністю людей тощо);

  • визначати взаємозв’язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;

  • аналізувати предмети за певними ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати за цими ознаками;

  • встановлювати найпростіші зв’язки у природному та суспільному оточенні на основі власних спостережень, результатів дослідницької та практичної роботи;

  • аналізувати й обгрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки;

  • виконувати правила поведінки в природі, соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення, брати участь в елементарній природоохоронній діяльності;

  • орієнтуватись на народні традиції у ставленні до природи.

Учитель заохочує і відзначає:

  • мотиви (в них закладено моральне обгрунтування вчинків);

  • стосунки в колективі (зацікавленість у спільній справі, взаємодопомога, щирість, чесність, справедливість; у стосунках між дітьми виникають і негативні риси: злість, жадібність, заздрість, хитрість, лінощі. Не називаючи конкретних імен, учитель висловлює оцінні судження до цих негативних проявів поведінки);

  • усвідомлення дитиною своїх слабких і сильних сторін; уміння керувати власними почуттями, настроями відповідно до конкретних подій; уміння оцінювати свої почуття та переживання;

  • дотримування правил спілкування (уважно слухати співрозмовника, не перебивати його, вміти висловити незгоду щодо думки співрозмовника так, щоб не образити його), правил гостинності;

  • розв’язання проблемно-оцінних ситуацій;

  • вшанування традицій українського народу, знання свого родоводу;

  • орієнтування у надзвичайних ситуаціях (не розгублюватися, володіти елементарними навичками само- та взаємодопомоги, навичками безпечної поведінки у довкіллі).

Навчальні досягнення учнів можуть бути різнорівневими.

Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів 1-2 класів визначається за такими напрямами:



  • навчальна діяльність учня (під керівництвом учителя, з частковою допомогою вчителя, самостійна);

  • відповіді учня (фрагментарна, неповна, повна, з елементами творчості);

  • загальнонавчальні вміння (виділяти певні об’єкти з-поміж інших, вести спостереження, порівнювати, групувати, класифікувати, помічати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, висловлювати та доводити оцінні судження, занотовувати результати спостережень, дослідів, практичних робіт, працювати з підручником, зошитом, поставити елементарний досвід, виготовити нескладну годівничку; простежити, які птахи злітаються до неї, заготовити корм для птахів; вести календарик спостережень тощо);

  • вияви позитивних особистісних якостей (любов до природи, повага до людей та їхньої праці, працелюбство, товариськість, милосердя).



Рівні навчальних досягнень учнів





Рівні

Критерії оцінювання

Початковий

Учень за допомогою вчителя може розпізнати і назвати об’єкти природного і суспільного оточення; за допомогою вчителя відповідає на запитання однослівними відповідями; виявляє нечіткі знання матеріалу, який потребує не тільки запам’ятовування фактів, а й їх осмислення;

не вміє розкрити сутність явищ, виявити на практиці ставлення до праці, до людей, до навчання, доглянути кімнатну рослину, допомогти дорослим; змішує ознаки різних якостей особистості (скромний і старанний, добрий і чуйний, охайний і чепурний, чесний і справедливий тощо), не прагне дотримуватись моральних правил; неспроможний самостійно спостерігати, приготуватися до занять; відчуває труднощі у виконанні практичних робіт, дослідів, завдань у зошиті.



Середній

Учень на репродуктивному рівні може відтворити (у межах 1-2 простих речень) незначну частину навчального матеріалу; доповнює і уточнює свою відповідь за навідними запитаннями вчителя; може схарактеризувати предмет чи явище за алгоритмом, вказати їх неістотні ознаки; виявляє епізодичний інтерес до навчальної діяльності; потребує постійної активізації, контролю, у тому числі для виконання моральних правил (правила культурної поведінки серед природи, в громадських місцях; правила збереження свого здоров’я; ввічливе і доброзичливе ставлення до людей, врахування інтересів оточуючих дитину людей: рідних, дорослих, ровесників; допомога слабким і беззахисним; відповідальне ставлення до громадських доручень, своїх та чужих речей, громадського майна, пам’яток культури; дружна співпраця в колективі тощо); потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконанні завдань у зошиті.

Достатній

Учень в основному послідовно, логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал, але допускає окремі неточності; за незначної допомоги вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника, власних спостережень, визначає окремі суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, встановлює взаємозв’язки у природі, між людиною і природою; самостійно виправляє допущені помилки; виявляє позитивне ставлення до навчання, доброзичливе та уважне ставлення до своїх однокласників і шкільних товаришів; прагне дотримуватись моральних правил; самостійно спостерігає, виконує досліди, практичні роботи, завдання у зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені.

Високий

Учень правильно відповідає на всі запитання, не помиляється у відтворенні конкретних відомостей, виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу, вміє застосувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях, навести аналогічні до підручника приклади, проілюструвати думку власними спостереженнями, встановити причинно-наслідкові зв’язки; пізнавальні дії довести до завершення; пояснює найпростіші закономірності природних і суспільних явищ; легко сприймає творчі завдання, що вміщені у зошиті, підручнику; прагне глибше вивчати програмовий матеріал; виявляє пізнавальний інтерес до навколишнього світу, активну пізнавальну діяльність, морально-ціннісне ставлення до природи, до людей, до самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку; обгрунтовує свої дії, передбачає їх наслідки тощо; ретельно виконує досліди, практичні роботи, обгрунтовує висновки; дотримується вимог щодо оформлення записів у зошиті.



Конкретизація рівнів навчальних досягнень учнів здійснюється вчителем за програмами. Наприклад, з теми “Твій рідний край”на початковому рівні учень 1 класу називає, який будинок найстаріший (з чого побудований, його призначення тощо) на його вулиці (в селі), а учень 2 класу на цьому рівні розкриває походження назви конкретного населеного пункту (району міста) тощо.

З теми “Природа навколо нас” учень 1 класу на достатньому рівні доводить, що навколо нас є повітря через постановку елеметарних дослідів; називає рослини, якими прикрашали садиби, лікувалися в давнину; допомагає птахам узимку; спостерігає за змінами в природі, а учень другого класу визначає істотні ознаки кожної пори року; встановлює причини змін у природі; впродовж року спостерігає за природою і сільськогосподарською діяльністю людини; про зміни в житті рослин восени (взимку, навесні) ілюструє прикладами рослин найближчого оточення; за окремими народними прикметами завбачує погоду, наприклад, за поведінкою горобчика взимку тощо.



Перевірка знань учнів здійснюється різними способами. Найпоширенішими на уроках є – усне опитування, виконання письмових і практичних завдань.

За допомогою усного опитування перевіряється засвоєння програмового матеріалу попередніх і поточних уроків. Учитель ураховує правильність відповіді, повноту знань, уміння застосовувати знання, послідовність викладу і культуру мовлення.

Від учнів вимагають, щоб вони ілюстрували відповіді власними спостереженнями, висновками з проведених дослідів, користувалися наочними посібниками тощо.

Важливо, щоб діти, відповідаючи, демонстрували розуміння зв’язків між окремими природними явищами й подіями суспільного оточення, могли виділити істотні ознаки виучуваних об’єктів, встановлювати об’єктивні звязки й залежності.



Письмову перевірку можна практикувати для виявлення вміння учнів застосовувати й узагальнювати знання, відтворювати їх у певній послідовності, фіксувати спостережувані явища, зіставляти, робити висновки. Відповідні завдання учні виконують тільки в зошиті з друкованою основою; вимагати від них тривалих записів не слід (5-7 хв).

Вимоги щодо оформлення записів аналогічні до ведення зошитів з інших предметів. Зошит систематично перевіряють. Результати оцінювання за правильність і акуратність записів виставляють у журнал два рази на семестр.

Результати спостережень за змінами в природі та працею людей учні фіксують як у класних, так і в індивідуальних “Календариках природи” під керівництвом учителя. Записи в класних “Календариках” роблять шоденно (орієнтуючись на програмові вимоги), а в індивідуальних – тільки в день проведення уроку. Для позначення предметів і явищ використовують умовні знаки, подані в зошиті з друкованою основою.

Практичні завдання дають змогу перевіряти вміння дітей реалізувати набуті знання, застосовувати дослідницькі прийоми роботи.

За змістом і призначенням практичні завдання різноманітні. Наприклад, за темою “Про тебе самого” разом з дорослими скласти історію походження свого імені; піклуватися про свій зовнішній вигляд; дотримуватися режиму дня, правил особистої гігієни, правил гри тощо; за темою “Рід, родина, рідня” навести порядок на робочому місті, в ігровому куточку, правильно застелити ліжко, помити посуд, полити кімнатні квіти; виготовити м’яку, паперову чи з природного матеріалу іграшку; доглянути менших, хворих; за темою “Людина серед людей” записати слова ввічливості, які прозвучали в дитячих телевізійних програмах; додержувати правил культурного поводження в громадських місцях; за темою “Природа навколо нас” поставити дослід про залежність росту рослин від сонячного світла; виготовити нескладну годівничку, простежити, які птахи злітаються до неї, заготовити корм для птахів; вести календарик спостережень; за темою “Твій рідний край” простежити, за результатами праці людей різних професій, які тобі зустрілися по дорозі до школи; дізнатися, чому так назвали вулицю, місто (село); дібрати пісні, легенди, перекази про рідний край; за темою “Твоя країна – Україна” брати участь у державних, релігійних, народних святах; дібрати пісні, вірші про Україну, легенди про походження Києва.

Добираючи запитання й завдання для перевірки, вчитель враховує програмові вимоги, життєвий досвід учнів, спрямування методичного апарата підручника, а також призначення різних вправ. Вони можуть бути розраховані на відтворення матеріалу, використання прийомів порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікації, доведення тощо).

Можливі як індивідуальна, так і групова й фронтальна форми опитування, поєднання усного і письмового видів перевірки знань, використання ігрових ситуацій, розв’язання ситуативних завдань, їх драматизація.

У 1-2 класах використовується словесне оцінювання і визначаються лише рівні засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок школярів (початковий, середній, достатній, високий).

Словесне оцінювання здійснюється під час поточної перевірки, а рівні засвоєння знань та сформованості умінь і навичок визначаються під час тематичної перевірки.



Поточна перевірка проводиться на всіх етапах процесу навчання. Така перевірка дає можливість учителю з’ясувати сформованість в учнів знань, умінь, навичок (своєчасно підготуватися до уроку, дібрати обладнання для уроку; включитися в роботу після вказівки вчителя; спільно працювати в парі, невеликій групі, в колективі; доводити до кінця розпочату справу, виконувати завдання, долати перешкоди; дотримувати правил поведінки учня, режиму дня, постави під час письма, читання тощо) відповідно до сформульованої мети кожного етапу; вміння учнями аналізувати, порівнювати об’єкти, виділяти в них істотні ознаки, встановлювати попередні зв’язки між виучуваними об’єктами, що сприяє осмисленому і міцному запам’ятовуванню навчального матеріалу; перевірити усвідомленість і правильність виконання кожної пізнавальної і практичної дії учнем.

За такої перевірки з’ясовуються індивідуальні досягнення кожного учня: знання фактичного матеріалу, сформованість уявлень, уміння будувати відповідь у логічній послідовності, словниковий запас, знання та дотримання моральних правил тощо.

Під час поточної перевірки вчитель має змогу коригувати відповіді дітей, фіксувати помилки, яких вони припустилися, виявити труднощі у засвоєнні навчального матеріалу. Учні ж усвідомлюють, як вони, крок за кроком, засвоюють навчальний матеріал, уміють орієнтуватися у життєвому просторі тощо.

Тематична перевірка здійснюється чотири рази на рік (два рази у першому семестрі та два рази – у другому).

Під час тематичної перевірки знання учнів розширюються, уточнюються, удосконалюються, систематизуються, узагальнюються; встановлюються взаємозв’язки між елементами знань (фактами, уявленнями).

Тематична перевірка уможливлює ширше використання учнями результатів безпосередніх спостережень за природними і суспільними об’єктами, дослідів, практичних робіт, одержаних відомостей з різних джерел.

Тематична перевірка дозволяє вчителю одержати узагальнену інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу; вивчити прогалини й досягнення в знаннях учнів, виявити типові помилки та утруднення учнів у засвоєнні навчального матеріалу, з’ясувати їх причини; з’ясувати рівень сформованості вмінь конкретизувати й узагальнювати навчальний матеріал, пізнавальних умінь (виділяти істотні ознаки об’єктів, здійснювати аналіз, синтез, порівняння, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо) та практичних умінь і навичок; з’ясувати рівень самостійності відтворення учнями інформації (самостійно, за допомогою плану, опорних слів, аналогією тощо); вміння користуватися навчальним приладдям, обладнанням для проведення дослідів, виконання практичних робіт; аналізувати й обгрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки.

Тематична перевірка здійснюється в усній і письмовій формі. Письмові завдання мають бути невеликими за обсягом. Тому доцільно використовувати короткочасні самостійні роботи (до 10 хв). Завдання для тематичної перевірки мають різний характер:


  • вибрати правильну відповідь з кількох запропонованих, позначивши її знаком “+” чи обвести кружечком;

  • виконати схематичний малюнок;

  • вставити пропущене слово в реченні;

  • підкреслити назву того чи іншого об’єкта;

  • пронумерувати порядок дій у завданні;

  • позначити умовними знаками певні об’єкти тощо.

Тематична перевірка (1-2 клас) здійснюється за такими темами: “Про тебе самого”, “Ти серед людей”, “Різноманітність природи”, “Де ти живеш”.

ПРИРОДОЗНАВСТВО




Зміст і форми контролю повинні відповідати функції навчального предмета й охоплювати всі його цілі.

Цілі навчання природознавства в 3-4 класах відображені в його загальнодидактичній моделі змісту, яка конкретизується в програмі, в підручниках і зошитах з природознавства.




І. Власне предметний зміст природознавства





І. Знання:

І. Уміння:

а) про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності, які відображають цілісну картину природи;

а) власне предметні, тобто застосувати знання про об’єкти природи, їх взаємозв’язки і залежності для розв’язання теоретичних і практичних задач;

б) про спеціальні методи пізнання предметів і явищ природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

б) використовувати спеціальні методи пізнання предметів і явищ природи (виконувати дослід, виконувати практичну роботу, вести спостереження);

в) про етапи пізнання предметів і явищ природи в їх об’єктивно зумовленій послідовності.

в) виконувати всі етапи пізнання предметів і явищ природи в їх об’єктивно зумовленій послідовності.



ІІ. Процесуальний зміст природознавства


(визначається процесом учіння, під час якого учні оволодівають власне предметним змістом).


2. Знання

2. Уміння

а) про способи виконання різних видів пізнавальної діяльності щодо об’єктів природи та інформації про них:

- мислительної (логічного і творчого мислення)



а) виконувати різні види пізнавальних дій щодо об’єктів природи та інформації про них:

- мислительні (логічного мислення: аналізувати, порівнювати, виділяти істотне, абстрагувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, класифікувати;



творчого мислення: аналізувати проблемну ситуацію, бачити проблему, формулювати її у формі запитання чи завдання, будувати передбачення про шляхи розв’язання проблеми та її результати, доводити передбачення, робити висновки, аналізувати й оцінювати результати розв’язання проблеми);

-перцептивної (сприймання)

перцептивні (цілеспрямовано сприймати об’єкти природи в матеріальній, матеріалізованій і знаковій формі різними органами чуття; сприймати істотні ознаки і властивості об’єктів; різнобічно сприймати об’єкти; осмислено сприймати об’єкти);

- мнемічної (пам’ять)

  • мнемічні (цілеспрямовано заучувати і відтворювати природознавчий зміст: близько до тексту, за смислом, за аналогією, за допомогою опорних слів і плану; пригадувати за допомогою асоціацій і з опорою на впізнавання);

- імажинативні (уява)

  • імажинативні (створювати образи реальних об’єктів природи за прийнятою знаковою системою: словесною (за текстом), графічною (за географічною картою, схемою, планом); створювати суб’єктивно нові, оригінальні образи й ідеї за допомогою аналогій, акцентування, перебільшення, применшення, типізації);

б) про способи виконання етапів управлінської діяльності:

б) виконувати всі етапи управлінської діяльності щодо діяльності інших учнів (взаємоуправління) і власної (самоуправління):

- цілепокладання

- визначати і формулювати цілі і завдання діяльності;

- планування

- складати план діяльності; користуватися планом

- організації

  • організувати робоче місце;

  • орієнтуватися в часі;

  • підготувати прилади і матеріали для проведення дослідів, практичних робіт і спостережень;

- перевірки (поточної і підсумкової)

  • перевіряти діяльність в цілому й окремі дії (зіставляти послідовність виконання дій з планом; здійснювати поопераційну перевірку виконання окремих дій; зіставляти проміжні результати дій і кінцевий результат діяльності з цілями);

- аналізу ходу і результатів діяльності (проміжних і кінцевого)

  • аналізувати хід і результати діяльності (аналізувати хід і результати окремих дій і діяльності в цілому; бачити помилки і виявляти їх суть, встановлювати причини помилок; встановлювати відповідність результату діяльності поставленій цілі);

- коригування

  • коригувати виконання окремих дій і діяльності в цілому (знаходити шляхи усунення помилок, нові способи виконання дій, переплановувати діяльність);

- оцінювання

  • оцінювати проміжні і кінцевий результати відповідно до поставленої цілі; оцінювати ефективність вибраного способу діяльності; зіставляти різні способи виконання діяльності і визначити найраціональніший;

в) про способи виконання мовленнєвої діяльності

в) загальномовленнєві (правильно будувати речення; міркувати взаємозв’язаними судженнями у процесі розповіді; розповідати чітко і послідовно; відтворювати інформацію на основі логічної обробки матеріалу: виділяти головну думку, встановлювати зв’язок між реченнями, між відомим і невідомим; слухати розповідь учителя й інших учнів; ставити запитання);

г) про способи діяльності із засобами наочності, підручниками і навчальними посібниками

г) використовувати засоби наочності, підручники і навчальні посібники як джерело нової інформації, як основу для згадування, для актуалізації опорних знань (цілеспрямовано робити опис об’єктів природи за малюнком, картиною; розпізнавати умовні знаки на карті, на схемі; читати схеми і карти; зображати схематично об’єкти і процеси та послідовність виконання дій; працювати за підручником та за зошитом для природознавства, з додатковою літературою, словником);

д) про способи спілкування в сумісній діяльності – навчанні з учителем і учнями

д) спілкуватися в сумісній навчально-пізнавальній діяльності з учителем й іншими учнями (виконувати ролі суб’єкта й об’єкта спілкування; виконувати ролі комунікатора і реципієнта; використовувати засоби вербальної і невербальної кодифікації; здійснювати вербальну і невербальну кодифікацію і декодифікацію; дотримуватися норм поведінки, прав, обов’язків взаємодії і взаєморозуміння у процесі спілкування; визначати зміст рольових очікувань своїх від інших та інших від себе).

Структурні елементи даної моделі описані в характеристиках, що стають в процесі навчання суб’єктивними навчальними досягненнями учнів. Отже, об’єкти засвоєння є й об’єктами контролю у процесі навчання природознавства:

1. Знання у формі уявлень або понять про:


  • предмети і явища природи та взаємозв’язки і залежності між ними;

  • способи різних видів пізнавальної діяльності;

  • спеціальні методи пізнання природи;

  • способи практичної діяльності з об’єктами природи;

  • способи самоуправління пізнавальною діяльністю;

  • способи діяльності з навчальними і наочними посібниками;

  • норми етичного, естетичного, морального ставлення до об’єктів природи;

  • норми ставлення до інших людей і до самого себе в природі;

  • норми спілкування і поведінки в процесі сумісної діяльності з учителем та іншими учнями.

2. Відповідні вміння:

  • власне предметні;

  • пізнавальні;

  • застосовувати спеціальні методи пізнання природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

  • самоуправління пізнавальною діяльністю;

  • працювати з навчальними і наочними посібниками;

  • оцінні на основі власне предметних і нормативних знань;

  • спілкуватися в процесі сумісної діяльності з учителем та іншими учнями.

При здійсненні перевірки й оцінювання виділених об’єктів враховуються такі загальні дидактичні вимоги:

  1. Контролю насамперед підлягає оволодіння учнями провідним компонентом змісту навчального предмета, тобто досягнення основних цілей.

  2. Зміст, який виступає засобом засвоєння провідного компонента, є самостійним об’єктом поточної перевірки. У процесі тематичного і підсумкового контролю він перевіряється разом із провідним компонентом і використовується як показник його засвоєння.

  3. У процесі здійснення різних видів контролю обґрунтовується вибір видів навчально-пізнавальної і практичної діяльності, через які виявляється засвоєння змісту навчального предмета.

  4. Перевірка й оцінювання засвоєних знань і вмінь вимагає чітко визначених вимог (показників) до рівня їх сформованості в кожній конкретній ситуації.

  5. Оцінка навчальних досягнень учнів залежить від педагогічних цілей. Одні й ті ж показники засвоєння при різних цілях оцінюються по-різному.

Зазначимо, що природознавство належить до навчальних предметів, провідною функцією яких є оволодіння молодшими школярами пропедевтичним курсом основ природознавчих предметів, а його провідним компонентом – знання. Дидактичними елементами засвоєння знань є емпіричні факти, уявлення, поняття. Провідний компонент представлений системою ієрархічно-підпорядкованих елементів, тобто системою природознавчих понять різного рівня узагальнення.

Ієрархізована система, хоч й елементарних природознавчих понять, яка відображає предмети і явища природи в їх взаємозв’язках і залежностях, формується у молодших школярів у такій послідовності: уявлення, поняття поурочних тем загальні поняття розділів (програмних тем) загальні поняття природознавства 3 і 4 класів загальні поняття курсу природознавства початкової школи.

Особливості контролю у процесі оволодіння молодшими школярами навчально-пізнавальними уміннями (див.: загально-дидактичну модель змісту природознавства) зумовлена їх об’єктивними характеристиками та закономірностями формування. Зокрема:


  1. Навчально-пізнавальні вміння мають свій зміст і структуру (операції, дії та послідовність їх виконання).

  2. Уміння характеризуються такими властивостями як форма реалізації (матеріальна чи матеріалізована, зовнішньомовленнєва, розумова), міра узагальнення (визначає широту перенесення), міра розгорнутості і самостійності виконання.

  3. Навчально-пізнавальні вміння засвоюються в процесі оволодіння природознавчим змістом, спочатку, як самостійні предмети засвоєння, а потім включаються в пізнавальний процес, як засоби засвоєння нових знань і вмінь.

  4. Навчально-пізнавальні вміння кожної групи пов’язані між собою внутрішньою логікою, тому вони формуються в певній послідовності. Першими – первинні вміння, прості (спосіб виконання дій алгоритмізується), а потім – вторинні, складні. Первинні вміння функціонують в пізнавальному процесі як самостійні, або входять до складу вторинних умінь.

  5. Взаємозалежність і взаємопідпорядкованість також існують між групами навчально-пізнавальних умінь, що визначає послідовність їх формування у процесі навчання природознавства.

  6. Будь-яке навчально-пізнавальне вміння починає формуватися в учнів як конкретно-предметне. Потім межі його застосування розширюються, а рівень узагальнення зростає. Воно перетворюється в загально-навчальне вміння.

У процесі навчання природознавства контроль може бути: поточним, тематичним, підсумковим.

Поточний контроль здійснюється на різних етапах оволодіння учнями змістом поурочної теми. Основна функція його – навчально-коригуюча. Так, на етапі засвоєння нових елементів знань і первинних умінь необхідний поелементний, поопераційний контроль. Він дозволяє своєчасно виявити допущені помилки, усунути їх причини, оскільки контроль тільки за кінцевим результатом не забезпечує своєчасного коригування пізнавальної діяльності учнів і методики роботи вчителя. Важливим на цьому етапі є визначення рівня первинного розуміння школярами змісту кожної логічно завершеної частини поурочної теми. Адже від нього залежить якість їх засвоєння, усвідомлення школярами зв’язків між ними та опорними знаннями й уміннями, цілеспрямоване застосування знань і вмінь. Така перевірка вимагає дидактичної доцільності, а також швидкості, точності і лаконічності відповідей школярів, їх зосередженості під час виконання завдань. Вона, як правило, супроводжується вербальним оцінюванням учителя у поєднанні із взаємо- і самооцінюванням учнів. У балах оцінка може виставлятися за винятково правильні, повні відповіді з метою заохочення і стимулювання успішної діяльності.

На самостійному макроетапі процесу навчання перевірка спрямовується на визначення якості і рівнів досягнення поурочних цілей. Оцінювання може здійснюватися в балах, з обов’язковою детальною мотивацією, на основі порівняння змісту конкретних цілей і результатів оволодіння учнями знаннями та уміннями.



Тематичний контроль передбачає перевірку й оцінювання навчальних досягнень учнів з певного розділу природознавства. Його мета – виявити й оцінити якість засвоєння природничих понять вищого рівня узагальнення (вони формуються на основі засвоєних елементів знань поурочних тем), істотних зв’язків і відношень між ними, уміння оперувати ними в певних видах практичної і навчально-пізнавальної діяльності з різною мірою самостійності. Тематична перевірка може здійснюватися на окремому уроці, або на самостійному етапі узагальнюючого уроку. Її результати з урахуванням поточної успішності, виконання позаурочних завдань, ведення зошитів з природознавства визначають тематичну оцінку кожного учня.

Підсумковий контроль дозволяє перевірити й оцінити навчальні досягнення учнів в оволодінні змістом природознавства на кінець навчального року або вивчення курсу. У процесі підсумкового контролю перевіряється система природознавчих понять найвищого рівня узагальнення, які відображають найістотніші ознаки, властивості предметів і явищ природи, закономірні зв’язки і залежності між ними. Важливо, щоб такі знання перевірялися шляхом виконання системи завдань, які вимагають різного рівня їх застосування (реконструктивного і творчого) і в тих видах предметної, навчально-пізнавальної й оцінної діяльності, оволодіння якими (формування умінь) передбачено кінцевими педагогічними цілями на певному етапі навчання природознавства в початковій школі.

Підсумкова оцінка виставляється в балах з урахуванням поточних і тематичних навчальних досягнень учнів з природознавства.

Перевірка – це організація навчально-пізнавальної діяльності учнів та її керування вчителем. Зміст цієї діяльності полягає у відтворенні учнями засвоєних знань про об’єкти і явища природи та способи діяльності, застосування знань і сформованих умінь у подібних (за зразком) і нових ситуаціях. Зауважимо, що у конкретних умовах перевіряється те, що засвоювалось, і той рівень знань і умінь, який було досягнуто у процесі цілеспрямованого навчання.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів під час перевірки може бути репродуктивна, реконструктивна, творча і здійснюється фронтально, групами, парами та індивідуально, у письмовій або усній формі. Обов’язковими компонентами процесу перевірки є взаємо- і самоперевірка.

Перевірка у процесі навчання природознавства організовується різними методами.

Індивідуальна розповідь дозволяє учню не тільки відтворити засвоєні знання, а й показати уміння послідовно, логічно й аргументовано викласти власну думку. Вона є доцільною для перевірки логічно завершеної частини змісту, яка вимагає цілісного викладу інформації про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, доведення певних положень за допомогою відомих або власних прикладів.

Щоб діти правильно будували свою розповідь, необхідно ставити зрозумілі, конкретні завдання. Для послідовного викладу використовується план відповіді, який складався на попередньому уроці. Його можна записати на картці, в таблиці, усно може пригадати учитель або й самі учні. (Наприклад: “Пригадайте, в якій послідовності вивчали про … на попередньому уроці”, “…Відповідаючи на запитання, про що розповідатимете спочатку, потім, як закінчите свою розповідь…”, “…Відповідайте за планом, який записаний на …”). Опорою для відповіді також служать схема, таблиця, малюнок (особливо для розповіді-опису об’єктів), які застосовувались у процесі засвоєння змісту логічно завершеної частини поурочної теми. Розповідь учня не слід переривати уточнюючими чи спонукальними запитаннями. Йому самому пропонується повідомити про закінчення своєї розповіді. Тільки після цього учитель або інші учні ставлять додаткові запитання для уточнення, доповнення, пояснення і т. ін.



Бесіда при перевірці буває фронтальна або індивідуальна. Вона використовується для перевірки логічно завершеної частини змісту, що містить фактичний або такий матеріал, який ділиться на малопов’язані частини, не має складних зв’язків, зміст її не викликав труднощів під час засвоєння.

Дослід служить способом виявлення знань про: а) ознаки та властивості об’єктів і явищ природи, умови їх існування; б) прилади і матеріали, які використовуються для проведення досліду та їх призначення; в) спосіб виконання діяльності: склад і послідовність виконання дій у досліді. А також умінь: а) виконувати досліди для виявлення конкретних ознак, властивостей, умов; б) користуватися приладами, які необхідні для проведення досліду. Наприклад, під час перевірки теми “Вода. Кругообіг води у природі” (3 клас) дітям пропонуються завдання: 1. Назвіть, які властивості має вода. 2. Розкажіть, за допомогою якого досліду можна довести, що вода розтікається по поверхні (прозора, розчиняє розчинні речовини). 3. Виберіть ті прилади, які необхідні для проведення досліду… Розкажіть, для чого вони призначені. 4. За допомогою досліду доведіть, що вода прозора. Свої дії прокоментуйте.

Досліди під час перевірки можуть бути не тільки репродуктивні, виконуватись за інструкцією, але і творчі (дослідницькі), що виконуються за аналогією. Так, учням дається завдання: “Виявіть, яка з двох речовин розчинна, а яка нерозчинна”. (Речовини дітям незнайомі. На попередньому уроці у процесі засвоєння елементарних понять “розчинні” і “нерозчинні” речовини у дослідах використовувались інші речовини). Завдання такого типу пропонуються учням з високим рівнем розвитку, а репродуктивні – з середнім і низьким.



Практичні роботи вимагають практичної діяльності дітей з матеріальними об’єктами природи (натуральні предмети, гербарні, колекційні зразки) або їх матеріалізованими формами (малюнки, моделі, муляжі, схеми).

Практичні завдання можуть бути різні за змістом і способами виконання. На уроках природознавства вони організовуються за допомогою завдань: а) на застосування природознавчих знань, яке здійснюється у практично-дієвій формі. Наприклад, визначити температуру повітря, води за допомогою термометра; визначити за допомогою компаса, в якому напрямку від школи знаходиться…; користуючись масштабом, виміряти довжину віддалі від… до…; визначити частоту пульсу у себе, товариша; визначити лівий і правий берег річки і т. ін.; б) на виконання розумових дій в матеріальній або матеріалізованій формі, тобто, використовуючи природні об’єкти або їх зображення, схеми, моделі: проаналізувати; порівняти; класифікувати; виділити спільні або відмінні ознаки; підвести під поняття – розпізнати об’єкт серед інших за істотними ознаками. Наприклад, серед гербарних зразків виберіть зернові рослини, назвіть їхні істотні ознаки; з колекції корисних копалин виберіть торф і кам’яне вугілля, порівняйте їх; розгляньте рослину, покажіть і назвіть її органи і т. ін.



Письмова перевірка проводиться за допомогою письмових завдань, які повинні бути невеликі за обсягом. За змістом письмові завдання спрямовуються на перевірку рівня засвоєння фактичного матеріалу, сутності елементів природознавчих знань, певних взаємозв’язків і залежностей у природі. Вони вимагають їх відтворення, пояснення, доведення, обґрунтування (“Назвіть рослини степової зони України.” “Назвіть звірів, що живуть у лісі.” “Яка форма земної поверхні називається горою?” “Чому ведмідь узимку не залишає слідів на снігу?..” “Доведіть, що лисиця – хижа тварина…”).

Письмові завдання на перевірку передбачають конструйований або вибірковий тип відповіді. Одні з них вимагають самостійно конструювати відповідь, а інші – вибрати правильну відповідь із запропонованих варіантів. Для полегшення виконання конструйованих письмових завдань, учитель може надавати учням певну допомогу: “Продовжіть речення…Вставте пропущені слова… Вставте пропущені слова і допишіть речення…”. (“Доведіть, що лисиця – хижа тварина. Продовжіть речення: Лисиця – хижа тварина тому, що …”)

Під час виконання вибіркових письмових завдань правильні відповіді підкреслюються, позначаються умовними позначеннями або виписуються цифри, якими позначив їх учитель і т. ін.

Завдання 1.

Пшениця, цукровий буряк, льон, овес, кукурудза, огірки, картопля.

Серед перелічених рослин підкресліть: зернові – однією рискою ( _____ ), технічні – двома рисками ( ==== ).

Завдання 2.


  1. Ведмідь. 2. Заєць. 3. Їжак. 4. Білка. 5. Борсук. 6. Лось.

Випишіть цифри, якими позначені тварини, що залягають у сплячку.

Завдання 3.

Рівнина, гора, море, річка, яр, джерело, горб, озеро.

В один рядок випишіть слова, якими позначаються форми земної поверхні, а в другий – природні водойми.

Форми земної поверхні: …

Природні водойми: …

Письмові завдання можуть спонукати дітей до заповнення нескладних таблиць, а також до виконання схематичних малюнків предметів і явищ природи. Останні використовуються за умови, якщо вчитель навчив учнів робити прості схеми. Для цих завдань вибираються об’єкти, на основі яких формували основні поняття з природознавства. Вони повинні бути не складними для зображення. Наприклад, дерево, кущ, трав’яниста рослина, гора, горб, яр, річка з притоками і т. ін. (“Схематично зобразіть гору і підпишіть її основні частини.” “Схематично зобразіть дерево і кущ. Підпишіть їх органи.”)

Перевірка за допомогою таких робіт дозволяє визначити якість, рівень осмислення знань та уміння дітей моделювати об’єкти природи в їх взаємозв’язках.

Зміст письмових завдань подається не тільки словесно, а й графічно. Це полегшує актуалізацію необхідних уявлень і понять, та виконання розумових пізнавальних дій. Приклади диференційованих завдань за мірою допомоги вчителя з використанням схематичних малюнків:



Завдання 1.

- За малюнками порівняйте форми земної поверхні: гору і горб. Визначте, що в них подібного? Що їх відрізняє?



Завдання 2.

  • На малюнках підпишіть частини гори і горба.

  • Порівняйте ці форми земної поверхні. Визначте, що в них подібного? Що їх відрізняє? Вкажіть подібні ознаки гори і горба. Укажіть відмінні ознаки гори і горба.

Завдання 3.

  • Розгляньте малюнки форм земної поверхні, гори і горба. Пригадайте, що таке вершина, схил і підніжжя.

Знайдіть їх і підпишіть на малюнках.

  • Порівняйте форми земної поверхні. Визначте, що подібне у гори і горба? Що їх відрізняє? Закінчіть речення:

Гора і горб подібні тим, що у них є …

Гора і горб відрізняються тим, що гора …, а горб …



Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства, виявлених під час перевірки, є:

  • якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;

  • рівень оперування природознавчими знаннями: репродуктивний, реконструктивний, творчий, у визначених програмою видах практичної і навчально-пізнавальної діяльності;

  • рівень сформованості різних груп умінь: копіювання зразка, виконання способу діяльності за зразком в подібних і змінених умовах та нових ситуаціях;

  • рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: частково-пошукова, пошукова;

  • рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи до самого себе і інших людей в природі.

  • рівень самостійності учня при виконанні завдань: відсутня готовність до сприймання допомоги, виконує зі значною допомогою, виконує з незначною допомогою, виконує без допомоги.

За зазначеними критеріями виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Кожний рівень характеризується відповідними оцінками в балах та їх нормами, що визначені на основі поданих критеріїв оцінювання.




Рівень навчальних досягнень учнів

Бали

Норми оцінок


Початковий

1-3

Учень засвоїв природознавчі знання у формі елементарних уявлень. У процесі відтворення їх змісту називає як сталі, так і випадкові ознаки і властивості об’єктів природи, окремі зовнішні зв’язки між ними.

Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразка виконання конкретного способу діяльності, з опорою на записаний алгоритм.

Спостереження може провести за конкретними знайомими об’єктами природи, використовуючи детальний план. За змістом спостереження передбачають сприймання зовнішніх ознак чи властивостей об’єкта та їх називання.

Досліди і практичні роботи виконує поетапно, за детальною інструкцією, під безпосереднім керівництвом учителя. Часткові і загальні висновки про результати виконання досліду чи практичної роботи може повторити. Називає окремі етапи їх проведення з опорою на інструкцію.

Повторює оцінні судження про об’єкти і явища природи, поведінку свою й інших у природі, часто не усвідомлюючи їх суті.

Самостійні роботи виконує під безпосереднім керівництвом учителя, допомогу сприймає не відразу, а після кількаразового детального пояснення.



Середній

4-6

Учень засвоїв природознавчі знання у формі загальних уявлень і понять. Характеризує їх зміст шляхом висловлення сукупності окремих суджень. Разом з усіма істотними ознаками поняття може називати кілька неістотних. Відповідь ілюструє прикладами з підручника, або з використаних під час засвоєння засобів наочності. Встановлює засвоєні внутрішньопонятійні зв’язки, простіші з них пояснює.

Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні виконання способів діяльності за зразком в змінених незначною мірою умовах. Тобто, здійснюється їх перенесення на об’єкти однієї групи.

Спостереження може провести за невеликою групою знайомих, подібних між собою об’єктів природи, користуючись наданим планом. Цілеспрямовано сприймає їх зовнішні ознаки чи властивості і видимі зовнішні зв’язки між ними, називає їх, робить необхідні висновки.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Часткові висновки про їх результати робить самостійно, а загальні – повторює. Називає кілька основних етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояснює призначення окремих приладів.

Оцінні судження повторює, однак окремі з них висловлює як свої власні, елементарно аргументуючи їх.

Самостійні роботи виконує із значною безпосередньою чи опосередкованою допомогою учителя.



Достатній

7-9

Учень засвоїв природознавчі знання у формі понять. Правильно дає їх визначення, називаючи всі істотні ознаки. Характеризує їх зміст шляхом висловлення суджень і окремих умовиводів. Відповідь ілюструє не тільки засвоєними, але й новими прикладами. Встановлює засвоєні внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв’язки, більшість із них пояснює. Розпізнає об’єкти природи, які охоплюються засвоєним поняттям. Під час відповіді може незначною мірою переструктурувати засвоєний змісто, не порушуючи засвоєних зв’язків у ньому.

Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразка виконання способів діяльності в умовах, які вимагають їх реконструювання (перебудови) в значною мірою змінених ситуаціях. Тобто, здійснюється їх перенесення на об’єкти різних груп одного класу. Володіє уміннями розв’язувати окремі етапи проблеми, тому включається в частково-пошукову діяльність.

Спостереження може провести за групою об’єктів природи одного класу. План спостереження складає самостійно або з допомогою вчителя на основі засвоєних прийомів аналізу предметів і явищ природи. Цілеспрямовано сприймає зовнішні ознаки об’єктів спостереження, їх зовнішні зв’язки, порівнює їх, робить необхідні висновки.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією. Робить часткові і загальні висновки про результати і способи їх виконання. Називає основні прилади та їх призначення.

Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших в природі. Однак не завжди може переконливо пояснити її, бо для аргументації використовує як засвоєні природознавчі і нормативні знання, так і життєвий досвід.

Самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя.



Високий

10-12

Учень володіє системою природознавчих понять, передбачених програмою. Характеризує їх зміст шляхом висловлення суджень та умовиводів. Розуміє родо-видові зв’язки між поняттями. Встановлює внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв’язки, ілюструє їх конкретними прикладами. Вміє розпізнавати предмети і явища, які охоплюються поняттями різного рівня узагальнення. Під час відповіді може змінювати логічну послідовність засвоєного змісту, використовуючи для відповіді матеріал кількох попередніх тем.

Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування засвоєних способів діяльності в нових ситуаціях. Тобто, здатний переносити їх на об’єкти природи різних класів у процесі пошуку нових знань і способів діяльності. Активно включається в частково-пошукову діяльність, а самостійно може розв’язувати навчально-пізнавальні проблеми за аналогією.

Спостереження може провести за групою об’єктів як одного, так і різних класів. Цілеспрямовано сприймає зовнішні ознаки і властивості об’єктів природи, порівнює їх, використовуючи результати попередніх спостережень. Встановлює зв’язки і залежності між ними, узагальнює, робить висновки.

Досліди і практичні роботи виконує за наданою інструкцією, або складає її за аналогією під керівництвом учителя. Може використати дослід чи практичну роботу як метод розв’язання проблеми. Результати роботи узагальнює, робить висновки, пояснює їх.

Висловлює оцінні судження, аргументуючи їх природознавчими і нормативними знаннями.

Самостійну роботу виконує без допомоги вчителя, під опосередкованим керівництвом.





МИСТЕЦТВО


Відповідно до Державного стандартпочаткової загальної освіти змістовими лініями освітньої галузі “Мистецтво” визначено:

домінуючі види мистецтв –

музичне та візуальне (образотворче),

синтетичні види мистецтв, які інтегруються з домінуючими –

хореографічне, театральне та екранні.

Таким чином, об’єктами перевірки та оцінювання мають стати:



  • вміння сприймати і розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати), аналізувати твори мистецтва та інтепретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

  • види практичної художньої діяльності (досвід), зокрема творчої;

  • обізнаність у сфері мистецтв – елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, основні поняття і терміни, творчість митців (мистецтвознавча пропедевтика).

Враховуючи мінімальну кількість годин на предмети освітньої галузі в інваріантній частині навчального плану (2 год. на тиждень), складність і особливості забезпечення занять із ситетичних видів мистецтв (спеціальний зал для хореографії, сцена для театральної діяльності та затемненість приміщення для перегляду кінофільмів), в опануванні ними оцінюються переважно результати сприймання та аналізу-інтепретації, хоч елементи практичної діяльності в сфері хореографічного, театрального та кіномистецтва передбачені програмами. В оцінювання досягнень учнів із домінуючих видів мистецтв – музичного та візуального – перевагу слід надавати перевірці практичних умінь та навичок.

Як відомо, предмети художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі мають переважно розвивально-виховне спрямування, якому підпорядковуються всі навчальні завдання, тому домінуючу роль відіграє стимулюючо-мотиваційна функція оцінювання: вчитель має насамперед сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здібностей емоційно-естетично реагувати на нього і знаходити особистісний смисл, стимулювати потребу в художньо-творчій самореалізації.


Види оцінювання і процедура перевірки

Система оцінювання навчальних досягнень учнів в освітній галузі грунтується виключно на позитивному ставленні до кожного учня, незалежно від його природних здібностей до того чи іншого виду мистецтва. Оцінюється не рівень невдач, недоліків, прорахунків, а рівень досягнень, компетенції учня як інтегрованого результату у порівнянні з його попередніми досягненнями. До складу компетенції у сфері мистецтва відносятся:



  • ціннісно-інформаційна та комунікативна (уявлення та знання, ставлення та оцінки з їх аргументацією тощо);

  • діяльнісно-креативна (художньо-практичні вміння та навички, здатність застосовувати отримані знання, досвід практичної, зокрема й художньо-творчої діяльності);

Основними видами оцінювання є тематичне (відповідно до тем конкретної програми, за якою працює вчитель) і підсумкове (наприкінці навчального року). Поточне оцінювання є не обов’язковим, але доцільним, заохочувальним.

Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Принцип тематичності забезпечує систематичність оцінювання навчальних досягнень. Формою тематичного оцінювання можуть бути заняття, що мають узагальнюючий характер, наприклад, урок-концерт (з музики), колективна творча робота (візуальне мистецтво), формою підсумкового оцінювання доцільно обирати заняття, що включають перевірку інтегрованих знань з різних видів мистецтв (вікторина або тест в ігровій формі).

З-поміж форм оцінювання перевагу необхідно надавати фронтальному опитуванню, груповим, колективним та індивідуальним практичним завданням, ігровим ситуаціям (кросворди, ребуси тощо).

Засвоєння навчального тематичного матеріалу й опанування різними видами діяльності в сфері мистецтв мають різнорівневий характер. У 1-2-х класах учитель визначає лише рівні засвоєння учнями матеріалу – початковий, середній, достатній і високий, тобто забезпечує безбальне оцінювання.

Уведення оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою доцільно починати з 3-го (4-го) класу. (Аргументація: враховуючи специфіку та багатоаспектність мистецької діяльності та художніх здібностей, що зумовлюють її успішність, учитель, який, працює з учнями вже не один рік, краще орієнтується в їхніх можливостях і тому може забезпечити поступовість,гнучкість і безконфліктність переходу на нову 12-бальну шкалу оцінювання в рамках початкової школи, адже 5-й клас і так є складним, критичним моментом шкільного навчання).

У 3-х (4-х) класах, якщо знання та вміння учня повністю відповідають певному рівню, ставиться найвищий бал даного рівня, у разі наявності окремих недоліків – оцінка знижується відповідно до їх кількості на 1-2 бали.

Підсумкову оцінку, що виставляється учневі на підставі поточного і тематичного оцінювання, варто розглядати як оцінку, що

відбиває кінцевий результат роботи учня протягом навчального року (семестру), а не середньо-арифметичний бал, виведений суто механічно.





Рівні

Критерії навчальних досягнень учнів

Навчальних досягнень

Музичне мистецтво

Візуальне (образотворче) мистецтво

Синтетичні мистецтва (хореографія, театр, кіно)

Початковий (1-3 бали)


Учень здатний на елементарному рівні розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) деяку частину тематичного матеріалу;
учень

користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом;


учень може частково відтворювати тематичний матеріал у практичній музичній діяльності (спів, гра на елементарних дитячих інструментах, ритмічні завдання, пластичне інтонування, музичні ігри);
музично-інтонаційне мислення розвинуте на елементарному рівні.


Учень здатний на елементарному рівні розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) деяку частину тематичного матеріалу;
учень користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом;
учень може частково відтворювати тематичний матеріал у практичній художній діяльності

(різні техніки живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва);


художньо-образне мислення розвиуто на елементарному рівні.



Учень здатний на елементарному рівні розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) деяку частину тематичного матеріалу у процесі сприйманні та аналізу-інтерпетації творів синтетичних видів мистецтв (театральні вистави, кінофільми).
Учень користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом.



Середній (4-6 балів)


Учень здатний розуміти ( емоційно відчувати та усвідомлювати) більшу частину тематичного матеріалу;

учень демонструє небагатий словниково-термінологічний запас;

учень може за допомогою вчителя (за зразком) відтворювати тематичний матеріал у практичній музичній діяльності (спів, гра на елементарних дитячих інструментах, ритмічні завдання, пластичне інтонування, музичні ігри);

музично-інтонаційне мислення розвинуто слабо.





Учень здатний розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) більшу частину тематичного матеріалу;

учень демонструє небагатий словниково-термінологічний запас;

учень може за допомогою вчителя (за зразком) відтворювати тематичний матеріал у практичній художній діяльності

(різні техніки живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва): художньо-образне мислення розвинуто слабо.



Учень здатний розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати)

Більшу частину тематичного матеріалу у процесі сприймання та аналізу-інтепретації творів синтетичних видів мистецтв;

Учень демонструє небагатий понятійно-термінологічний запас





Достатній (7-9 балів)


Учень здатний повністю розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) тематичний матеріал, узагальнювати його;

Демонструє достатній понятійно-термінологічний запас;


учень може за допомогою вчителя застосовувати матеріал у практичній музичній діяльності (спів, гра на елементарних дитячих інструментах, ритмічні завдання, пластичне інтонування, музичні ігри);
музично-інтонаційне мислення достатньо розвинуто.

Учень здатний повністю розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) тематичний матеріал, узагальнювати,

його;


демонструє достатній понятійно-термінологічний запас;
учень може за допомогою вчителя застосовувати матеріал у практичній художній діяльності

(різні техніки живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва);


художньо-образне мислення достатньо розвинуто.



Учень здатний повністю розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) тематичний матеріал у процесі сприйманні та аналізу-інтепретації творів синтетичних видів мистецтва;

Узагальнювати його;

Демонструє достатній понятійно-термінологічний запас.



Високий (10-12 балів)


Учень здатний глибоко розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) тематичний матеріал у процесі сприймання та аналізу-інтепретації музичних творів;

Учень аргументує власне естетичне ставлення та оцінку, наводить приклади на їх підтвердження;


Учень користуюється адекватною термінологією;
учень може самостійно використовувати тематичний матеріал у практичній музичній діяльності (спів, гра на елементарних дитячих інструментах, ритмічні завдання, пластичне інтонування, музичні ігри);
музично-інтонаційне мислення високо розвинуто (з елементами творчого ставлення), що дозволяє учневі використовувати широкі нестандартні асоціативні зв’язки і порівняння з різними видами мистецтв та життєвими явищами.



Учень здатний глибоко розуміти (емоційно відчувати, усвідомлювати) тематичний матеріал у процесі сприймання та аналізу-інтепретації художніх творів;

Учень аргументує власне естетичне ставлення та оцінку, наводить приклади на їх підтвердження,


Учень користується адекватною термінологією;
учень може самостійно використовувати тематичний матеріал у практичній художній діяльності

(різні техніки живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва);


художньо-образне мислення високо розвинуто (з елементами творчого ставлення), що дозволяє учневі

використовувати широкі нестандартні асоціативні звязки і порівняння з різними видами мистецтв та життєвими явищами.


Учень здатний глибоко розуміти (емоційно відчувати та усвідомлювати) тематичний матеріал у процесі сприймання та аналізу-інтерпетації творів сиснтетичних видів мистецтв;
Учень аргументує власне естетичне ставлення та оцінку, наводить приклади на їх підтвердження,
Учень користується адекватною термінологією.





ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА
Оцінювання і перевірка знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання фізичних вправ, контрольних нормативів і вимог навчальної програми є важливою складовою частиною навчально-виховного процесу. При оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, зважаючи на те, що основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична і виховна.

У залежності від ступеня оволодіння учнями навчальним матеріалом, згідно з критеріями 12-бальної шкали оцінювання, розрізняють чотири рівні компетентності у його засвоєнні:

- початковий (оцінка від 1 до 3 балів);

- середній (від 4 до 6 балів);

- достатній (від 7 до 9 балів);

- високий (від 10 до 12 балів).

Головними вимогами при виставленні оцінки за виконання рухової дії є комплексне оцінювання знань, техніки виконання фізичних вправ (за сприятливих для учня умов) та нормативного показника. Оцінка повинна визначати дійсний рівень знань, рухових умінь і навичок учнів відповідно до вимог навчальної програми. При цьому може здійснюватись поточна або спеціальна перевірка. Методами поточної перевірки є спостереження, виклик, бесіда. Спеціальна перевірка передбачає попередню і контрольну перевірку та перевірку виконання навчальних нормативів і вимог.

При оцінюванні потрібно дотримуватись таких умов:

- здійснювати індивідуальний підхід (тобто створювати для учня такі умови, які відповідають особливостям його розвитку, рівню фізичної підготовленості, стану здоров"я);

- конкретизувати завдання (визначати оцінку шляхом чітко поставленого перед учнем завдання; ставити оцінку за виконання завдання, визначеного змістом даного уроку);

- застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати учня про оцінку з коротким аналізом дій).

При оцінюванні рухової дії розрізняють ступені її розуміння і виконання (правильне; з незначними помилками, які не порушують структуру руху; із значними помилками, які дещо порушують раціональну техніку і структуру рухової дії; з грубими помилками, які порушують структуру рухової дії або її окремих елементів).

Специфіка предмета "Фізична культура" полягає в тому, що під час навчання рухових дій ураховують ступінь засвоєння учнем попереднього матеріалу і окремих елементів конкретної фізичної вправи. Тому при виставленні остаточної оцінки визначальними повинні бути останні оцінки. Разом з тим, у таких темах, де вивчаються різні види рухів (наприклад, у гімнастиці), навчальні досягнення учнів можуть бути визначені шляхом обліку кінцевих оцінок з окремих видів рухів (наприклад, з лазіння, акробатики, рівноваги, опорних стрибків тощо). У зв"язку з цим для предмета "Фізична культура" дуже важливим і потрібним є тематичне оцінювання, при якому певна кількість балів виставляється за вивчення елементів кожної теми окремо, звертаючи особливу увагу на навчальний пріоритетний матеріал, визначений програмою. При цьому оцінка має враховувати рівень теоретичної підготовки, якість умінь і навичок, техніки виконання рухової дії, результати обов"язкового повторення і засвоєння домашніх завдань, рівень виконання контрольних навчальних нормативів і вимог (якщо вони є в даній темі), а в кінці навчального року – стан фізичної підготовленості за орієнтовним чи обов"язковим комплексним тестом.

Наприкінці семестру обов"язково враховується оцінка за виконання комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості, а в 4, 9, 12 класах вона є домінуючою при виставлені оцінки за підсумками семестру.

Показники контрольних навчальних нормативів і вимог знаходяться у межах чотирьох рівнів компетентності 12-бальної системи оцінювання. Наприклад, у 4 класі, щоб досягти ІУ (високого) рівня компетентності, потрібно, крім виконання обов"язкових вправ, уміти виконати три акробатичні вправи (зв"язки елементів), а для досягнення ІІІ (достатнього) рівня потрібно уміти жонглювати м"ячем 6 разів. У 8 класі при пробіганні 60 м показник, більший за 10,2 сек (у хлопців), буде свідчити про відповідність І (початковому) рівню. Таким же чином оцінюється стан фізичної підготовленості учнів при складанні комплексного тесту. Якщо сума балів складає 30-28, то вона при виконанні інших умов, відповідає (високому) рівню компетентності; 27-22 – (достатньому); 21-17 – (середньому); менше 17 – (початковому) рівню.

Навчальні досягнення учнів, віднесених до підготовчої групи, перевіряється на умовах основної, з виключенням складання нормативів, які їм протипоказані.

Учні, віднесені за станом здоров"я до спеціальної медичної групи, навчаються за окремою програмою. На уроках фізичної культури до них здійснюється індивідуальний підхід, вони можуть виконувати загальнорозвивальні або корекційні фізичні вправи. Тематичне оцінювання за семестр здійснюється за принципом "зараховано". При цьому поточні оцінки, з урахуванням стану здоров"я учнів, можуть визначатись за 12-бальною системою оцінювання.

Поточні оцінки учням 2-4 класів учитель може виставляти за виконання окремих елементів фізичних вправ. Підсумкова оцінка з фізичної культури виставляється наприкінці семестру. Оцінка за навчальний рік визначається з урахуванням вивчення пріоритетних тем програми, виконання контрольних нормативів і вимог, рівня теоретичних знань і обов"язкового повторення, а також комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості на основі тематичного оцінювання за семестр. Приведені нижче критерії дають змогу здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою (див. табл. ).




Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1

Учень володіє знаннями, необхідними для виконання певного елементу на елементарному рівні розпізнання

2

Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, може виконувати окремі елементи фізичних вправ

3

Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ, може виконувати нормативний показник низького рівня

Середній

4

Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, розрізняє елементи техніки виконання вправ, його уміння і навички дозволяють виконувати більшість елементів фізичних вправ (з незначними помилками)

5

Учень розуміє основний теоретико-методичний матеріал, може виконати техніку окремої фізичної вправи

6

Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, за допомогою вчителя може аналізувати та виправляти допущені помилки. Здатний виконати окремі контрольні нормативні показники та вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості

Достатній

7

Учень виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати теоретико-методичний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою

8

Знання учня достатньо повні, він вільно застосовує вивчений матеріал, вміє аналізувати, робити висновки. Володіє технікою виконання фізичних вправ, виконує вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості

9

Учень вільно володіє вивченим матеріалом та вміло застосовує його на практиці. Виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, вправи для обов"язкового повторення і домашніх завдань




Високий

10

Учень вміло володіє теоретико-методичним матеріалом навчальної програми, знає методику підготовки і виконання фізичних вправ. Рівень умінь і навичок дозволяє правильно і якісно виконувати нормативні показники

11

Учень володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета, володіє техніко-тактичною підготовкою при виконанні фізичних вправ, виконує фізичні вправи та контрольні навчальні нормативи на високому рівні

12

Учень має системні знання та інструктивно-методичні навички з предмета, досягає високих результатів при виконанні фізичних вправ, визначених навчальною програмою та комплексним тестом оцінки стану фізичної підготовленості



ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Особливістю курсу основ безпеки життєдіяльності (ОБЖД) є його цілковита спрямованість на застосування набутих знань, вмінь та навичок у повсякденному житті. Тому основну увагу при вивченні предмета вчитель має приділяти формуванню вмінь і навичок учнів, а при поточному і тематичному контролі – умінням та навичкам оцінювати отриману інформацію, аналізувати її та застосовувати у стандартних та нестандартних життєвих ситуаціях згідно вимог до результатів навчання.

При оцінюванні вмінь та навичок учнів потрібно враховувати такі аспекти:



1. Види ситуацій, в яких потрібно застосовувати отримані знання та вміння (фрагменти ситуацій, стандартні або нестандартні ситуації).

  1. Стандартна ситуація передбачає, що учневі відомі всі 5 компонент уміння з ОБЖД:

  2. - предмет дій (об’єкт), його складові і ознаки;

  3. - зміст операції, що входять до складу дії ( процес, процедура);

  4. - приладів та інструментів, які необхідно використовувати при виконанні дії ( засоби);

  5. - умови, за яких має виконуватися дія;

  6. - результатів, які повинні бути досягненні внаслідок виконання дії (продукт).

Володіти темою у стандартній ситуації означає, що учень може розкрити (відповісти на питання, або пояснити, або проаналізувати, або продемонструвати тощо ) зміст кожної з 5-ти компонент вмінь з ОБЖД:

- що трапилося (опис ситуації і визначення рівня загрози) – перша компонента;

- як треба діяти (вибір найкращого способу для захисту) – друга компонента;

- які засоби є у наявності для захисту – третя компонента;

- в яких умовах треба діяти – четверта компонента,

- якого результату передбачається досягнути – п’ята компонента.



Нестандартна ситуація передбачає, що учню під час розв’язку стандартної ситуації невідома хоча б одна з 5-ти компонент, або йому потрібно зробити вибір з декількох запропонованих варіантів один і цей вибір обгрунтовувати; або розв’язати комбіновану ситуацію.



  1. Рівень теоретичних знань свідчить про можливості учня відтворювати окремі факти чи їх сукупність ( до 3-х балів), відтворювати незначну чи значну частину теми (до 6 балів), відтворювати тему повністю та зрозуміти її зміст (до 9 балів), про вміння обгрунтувати та відстояти свою думку (до 12 балів).

Незначна частина фактів (умінь) не визначає суть теми (вміння).

Значна частина фактів (умінь) визначає основну суть теми (вміння).

  1. Рівень вмінь та навичок свідчить про вміння та навички учня застосовувати свої знання на практиці і діяти за виробленим в ньому алгоритмом, про швидкість (автоматизм) прийняття рішення.

Рівень самостійності виконання завдання свідчить про ступені допомоги учневі. Повне керівництво і контроль вчителя відповідає початковому рівню досягнень (1-3 бали), вчитель спрямовує дії учня, постійно контролюючи його (до 6 балів), учень діє в цілому самостійно, інколи звертаючись за допомогою до вчителя (до 9 балів), учень самостійно розв’язує ситуації, і володіє навичками самоконтролю (до 12 балів).


Рівні навчальних досягнень

Бали


Критерії навчальних досягнень учнів

Теоретичні знання

Вміння та навички

рівень самостійності

Початковий

1

Учень має уявлення з визначеної проблеми, відповідає однослівно на запитання вчителя

Самозахист, викликаний фізіологічними інстинктами

Цілковите керівництво навчальною діяльністю учня з боку вчителя і повний контроль

2

Учень має уявлення з визначеної проблеми, намагається відтворити окремі факти

Виконання окремих дій

Цілковите керівництво навчальною діяльністю учня з боку вчителя і повний контроль

3

Учень відтворює окремі факти, пов’язані між собою

Виконання окремих дій, пов’язаних між собою

повне керівництво вчителя і фрагментарний контроль

Середній

4

Учень знайомий з алгоритмом поведінки у НС, відтворює інформацію, що стосується одного кроку алгоритму

Виконання незначних дій, пов’язаних між собою, що відповідають одному кроку алгоритму

Постійна допомога вчителя при фрагментарному контролі вчителя

5

Учень відтворює інформацію на 1-2 будь-яких кроків алгоритму

Виконання незначних дій, повязаних між собою, що стосуються двох будь-яких кроків алгоритму

Допомога при окремих (теоретичних та практичних) кроках учня

6

Учень відтворює інформацію на 1-3 кроки алгоритму у будь-якому порядку

Виконання незначних дій у будь-якій послідовності по захисту та допомозі

Допомога при окремих (теоретичних або практичних ) кроках

Достатній

7

Учень відтворює інформацію на 1- 4 кроки алгоритму

Часткове виконання необхідних операцій за допомогою інструкції (правил) по захисту та допомозі,

Учень діє в цілому самостійно, часто звертаючись за допомогою до вчителя

8

Учень відтворює інформацію з теми повністю ( 5 кроків) для типових ситуацій

Часткове виконання необхідних операції у правильній послідовності по захисту та допомозі,

Учень діє в цілому самостійно, при потребі звертаючись за допомогою до вчителя, виявляє навики самоконтролю

9

Учень відтворює тему в цілому, свідоме приймає рішення

Повне послідовне виконання операції по захисту та допомозі, яке стосується одної теми

Учень діє в цілому самостійно, вміє знаходити інформацію із додаткових джерел, володіє навиками самоконтролю

Високий

10

Свідоме відтворення та розуміння теми в цілому, вміння переконувати у правильності свого вибору

Виконання вивчених операцій по захисту та допомозі, знання альтернативних (додаткових) способів захисту та допомоги

Учень за допомогою вчителя розв’язує нестандартну ситуацію, вміє свідомо користуватися правилами (нормами) безпеки

11

Свідоме відтворення та розуміння теми в цілому, вміння аргументовано переконувати

Повне виконання вивчених операцій, вміння виконувати додаткові способи захисту та допомоги

Учень самостійно розвязує нестандарту ситуацію за метою, визначену вчителем, самостійно аналізує її наслідки і свої дії

12

Свідоме відтворення та розуміння теми в цілому, вміння аргументовано переконувати

Вміння обирати безпечніший варіант розв’язання ситуації, брати на себе роль лідера (організатора)

Учень самостійно визначає мету своїх дій та інших з метою допомоги, захисту та самозахисту, знаходить альтернативні шляхи її розв’язання, обирає оптимальний, його обгрунтовує, оцінює тимчасові та довгострокові наслідки (збитки) обраного варіанту.


ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ І ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ


Об’єктами педагогічного контролю є:

- ставлення учнів до праці (індиферентне, позитивне, творче);

- процеси і результативність узагальнюючих практичних робіт.

У ставленні до праці звертається увага на цілісність розвитку особистості: фізичного, соціального, інтелектуального. Цілісність розвитку виявляється у єдності слова і діла, гармонії думки, почуття, дії.

За результатами практичних робіт з’ясовується повнота сприймання і відтворення учнями навчальної інформації: словесної, сенсорної. Повноцінність передачі словесної і сенсорної інформації досягається мовленнєвими, колірно-графічними і предметними засобами.
СИСТЕМА ВИМІРНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ТРУДОВИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

Класи Рівні

Бали

Критерії та їх орієнтовні показники

Початковий

1 – 2 класи

3 – 4 класи




Учень приступає до виконання трудових дій самостійно. Уміє звернутися до вчителя за допомогою. Словесне формулювання умов трудового завдання фрагментарне. Графічне зображення виконує частково (менше половини). Площину аркуша для графічних зображень майбутніх виробів використовує не повністю. З допомогою вчителя організовує і прибирає робоче місце. Послідовність виконання трудових дій планує з допомогою вчителя у межах відповідей “так” або “ні”. За призначенням використовуює окремі інструменти. Має уявлення про техніку безпеки. Вироби виготовляє частково (менше половини).

1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

2


Ставлення до праці позитивне. Учень інколи виявляє окремі політехнічні знання. Словесне формулювання умов трудових завдань стисле. Графічні зображення виконує за зразком, з допомогою вчителя. Учень самостійно організовує і прибирає робоче місце. Співвідносить назви трудових дій і їх графічні зображення. Послідовность виконання трудових дій орієнтує з допомогою вчителя. Володіє раціональними прийомами роботи з окремими інструментами. Вироби виготовляють не повністю (більше половини)

1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

3


Ставлення до праці позитивне. Учень словесно формулює умови трудових завдань з опорою на додаткові запитання вчителя. Розмічає заготовки. Частково використовує площину аркуша для графічних робіт.

Організація і прибирання робочих місць задовільні. Планує послідовність трудових дій з опорою на графічні зображення. Словесно плануює кілька трудових дій.

Володіє раціональними прийомами обробки матеріалів володіє в окремих техніках. В основному завершує виготовлення виробів. Вироби віддалено схожі до зразка-аналога.


Середній

1 – 2 класи

3 – 4 класи

-

4



Ставлення до праці позитивне виникає при наявності репродуктивних завдань художнього змісту.

Учень вибирає найлегше із запропонованих учителем трудових завдань.

За допомогою вчителя звертається епізодично. Виявляює інтерес до суспільно корисної трудової діяльності. Інколи бере участь у побутовій праці та господарській діяльності . Має уявлення про окремі сфери професійної діяльності дорослих.

Словесно формулює основну сутність задумів або умов трудових завдань без деталізації.

З допомогою учителя вибирає масштаб макету, моделі, композиції. Як правило, повністю використовує площину аркуша.

Учень схильний до індивідуальної форми організації праці.

Правильно організовує і прибирає робоче місце.

Послідовність трудових дій планує з опорою на їх графічні зображення. Робить словесний супровід.

Використовує раціональні прийоми роботи з інструментами і пристосуваннями. Правил безпеки праці не порушує. Розпочату роботу доводить до завершення. За зразком конструює і оздоблює вироби.


1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

5


Ставлення до праці позитивне виникає при наявності репродуктивних завдань технічного змісту.

Вибирає завдання середньої складності із запропонованих учителем варіантів. Учень іколи звертається за допомогою до товаришів або до вчителя.

Уміє передбачати суспільно корисну результативність праці, виявляє до неї інтерес.

Бере участь у побутовій праці, господарській діяльності. Має уявлення про кілька сфер професійної діяльності.

Самостійно формулює думку про призначення виробів, в певній мірі орієнтується у вимогах до них.

Володіє елементами графічної грамоти. Раціонально використовує площину аркуша для виконання графічних завдань.

Має уявлення про технологію виготовлення виробів з різних пластичних матеріалів. Володіє елементарними політехнічними знаннями, безпечними і раціональними прийомами роботи з інструментами.

Планування послідовності трудових дій здійснює з допомогою вчителя. Виконує трудові завдання у відповідності до технологічних карток. Досягає очікуваних результатів праці, оздоблення виробів не відзначається естетичністю в певній мірі.

Виконує за зразком репродуктивні завдання технічного змісту (моделі, макети).


1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

6


Позитивне ставлення до праці виникає при наявності репродуктивних завдань художнього і технічного змісту.

Вибирає завдання підвищеної складності із запропонованих учителем варіантів. За допомогою, як правило, не звертається.

Має уявлення про професії за сферами: людина і природа, людина і художні образи, людина і знакові системи, людина і техніка, людина і людина. Виявляє працелюбність у суспільно корисних видах трудової діяльності і художньої творчості. Систематично бере участь у побутовій праці та господарській діяльності. Уміє передбачати суспільно корисну та естетичну результативність праці.

Словесно аналізує будову простих конструкцій (моделей, макетів) та композицій.

Раціонально розмічає заготовки, використовуючи елементи графічної грамоти. Володіє політехнічними знаннями і загальнотрудовими уміннями.

Має уявлення про технології обробки різних матеріалів. Вибирає улюблені техніки. Самостійно планує послідовність трудових дій з опорою на графічні зображення і словесний супровід.

Виконує завдання у відповідності до технологічних карток. Досягає очікуваних кінцевих результатів праці. Дотримується безпечних і раціональних прийомів роботи інструментами. Естетично оформлє вироби. Виконує репродуктивні завдання технічного і художнього змісту за зразком.


Достатній

1 – 2 класи

3 – 4 класи

-

7



Позитивно ставиться до праці при наявності репродуктивно-пошукових завдань з художнього конструювання.

Має поглиблене уявлення про кваліфікаційні якості працівників професійної сфери “людина і художні образи”. Виявляє інтерес до окремих видів пластичних мистецтв: декоративно прикладного, архітектурного або дизайну. Дбайливо ставиться до використання матеріалів і засобів художньої праці. Бере участь у гуртках художньої творчості.

Словесно формулює сутність раціональних пропозицій щодо естетичного оформлення виробів. Самостійно вибирає масштаби макетів, моделей, композицій. Доцільно підбирає кольори для оздоблення виробів. Читає ескізи, але виконує їх з допомогою учителя. Економно розмічає заготовки.

Має уявлення про технологічні процеси художнього виробництва. Самостійно поповнює робоче місце матеріалами та інструментами для художнього конструювання (в тому числі і не передбаченими програмовими вимогами). Вибирає групові форми організації праці. Без сторонньої допомоги користується технологічними картами на виготовлення виробів, вносить незначні зміни у план роботи. Дотримується раціональних прийомів роботи інструментами і правил безпечної праці, попереджає їх порушення іншими. Пошукові конструкції (макети, моделі) і композиції може виготовляти у різних техніках, з різних матеріалів. Вироби, як правило, доводить до цілковитого завершення. Поліпшує конструкційні особливості виробів. Роботи оздоблює зображеннями з додаткових карток-завдань.



1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

8



Позитивне ставлення до праці виникає при наявності репродуктивно-пошукових завдань технічного змісту. Виявляє інтерес до конструювання моделей і макетів. Має певні уявлення про кваліфікаційні якості працівників технічної сфери. Відзначається бережливим ставленням до конструкційних матеріалів, інструментів і пристосувань. Бере участь у гуртках технічної творчості.

Словесно формулює сутність раціональних пропозицій щодо удосконалення конструкцій виробів. Називає основні вимоги, пов’язані з виготовленням макетів і моделей. Доцільно використовує шаблони, трафарети, визначає розміри у графічних зображеннях. Виконує ескізи майбутніх виробів, підбирає кольорову гаму для їх художнього оформлення.

Має певні уявлення про технологічні процеси технічного виробництва. Самостійно поповнює робоче місце конструкційними матеріалами, інструментами і пристосуваннями для технічного конструювання і моделювання. Вибирає групові форми організації праці. Виконує завдання у відповідності до технологічних карток, інколи вносить конструктивні зміни у зазначену послідовність. Дотримується раціональних прийомів роботи інструментами. Вміє ремонтувати і налагоджувати інструменти для роботи. Доцільно використовує пристосування. Оздоблює вироби за власним задумом з дотриманням естетичних вимог.


1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

9


Позитивне ставлення до праці виникає при наявності репродуктивно-пошукових завдань з художнього і технічного конструювання.

Виявляє інтерес до суспільно-корисної трудової діяльності, художньої і технічної творчості. Має уявлення про кваліфікаційні якості працівників основних сфер професійної діяльності. Відзначається дбайливим ставленням до предметного довкілля, використання матеріалів і засобів праці. Бере участь у гуртках художньої і технічної творчості.

Словесно формулює сутність раціональних пропозицій щодо удосконалення форм конструкцій і їх художнього оздоблення. Уміє порівнювати технічні і естетичні характеристики аналогічних виробів. Використовує різні способи графічних дій (копіювання, ескізи, креслення) і способи розмітки заготовок з різних матеріалів.

Має уявлення про технологічні процеси сучасного виробництва, у тому числі і декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну. Поповнює політехнічні знання з додаткових інформаційних джерел. Виявляє працелюбність у всіх видах трудової діяльності. Уміє самостійно планувати послідовність художньо трудових дій. Досягає запланованих результатів праці. Самостійно працює за технологічними картками. Дотримується раціональних і безпечних прийомів обробки матеріалів і попереджає такі порушення іншими учасниками трудового процесу. Учень здатний працювати індивідуально і колективно. Виконує репродуктивні завдання за ескізом, кресленням, словесним описом.

Уміє застосовувати способи трудових дій у типових ситуаціях.


Високий

1 – 2 класи

3 – 4 класи

-

10



Позитивно ставиться до праці при наявності пошукових завдань з художнього конструювання. Має уявлення про групи пластичних мистецтв: образотворче і необразотворче. Виявляє естетичне ставлення до предметного довкілля. Мотивація трудових дій визначається внутрішніми потребами.

Уміє складати зв’язну розповідь художнім стилем мовлення (використовувати загадки, скоромовки, примовки, вірші, пісні, твори-мініатюри у відповідності до трудових завдань). Може ілюструвати кольорами і графічно власні словесні твори, пов’язані з майбутніми виробами у матеріалах. Часто визнається переможцем за підсумками виставок після узагальнюючих практичних робіт.

Втілює у різних пластичних матеріалах задуми, пов’язані із самостійно розробленим проектом (словесним і колірно графічним). Як правило, обирає для втілених задумів один або кілька пластичних матеріалів. Використовує обладнання за призначенням, в тому числі і додаткове, для гурткової роботи. Дотримується раціональних способів обробки матеріалів, пропонує самостійно здобуті з додаткових джерел. Має улюблені техніки роботи з матеріалами. Може самостійно планувати послідовність трудових дій, складати технологічні картки. Вироби виготовляє за власним задумом або з додаткових джерел, але у відповідності до теми занять. Надає великого значення декоруванню виробів, їх естетичному зовнішньому вигляду.


1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

11


Має уявлення про різні види технічної творчості, цікавиться сучасними технічними конструкціями.

Складає зв’язні розповіді з використанням технічної лексики, в тому числі і з додаткових інформаційних джерел. Уміє розробляти дитячі технічні проекти з використанням словесних, колірно графічних і предметно виражених засобів.

Реалізує самостійно розроблені проекти у макетах, моделях з різних пластичних матеріалів. Відзначається технологічною грамотністю в ході виготовлення пошукових конструкцій. Часто є переможцемиконкурсів з технічної творчості. Має виставки власних творів у школі. Віддає перевагу творчим завданням за власним задумом.


1 – 2 класи

3 – 4 класи



-

12


Виявляє позитивне ставлення до праці при наявності завдань пошукового типу з технічного і художнього конструювання. Має поглиблені уявлення про технологічні процеси сучасного виробництва, професії за різними сферами діяльності та кваліфікаційні якості працівників.

Складає зв’язні розповіді відповідно до трудових завдань. У розповідях відображає розуміння значення виробів і професій, які з ними пов’язані.



Орієнтується у композиційних закономірностях: розрізняє динаміку і статику. Передає пластичними засобами виразності стійкість форми виробу, її стрімкість. Використовує симетрію і асиметрію. Досягає врівноваженості або неврівноваженості композиції. Використовує знання з інших предметів та різних інформаційних джерел для проектування і виготовлення моделей, макетів, композицій. Уміє застосовувати способи трудових дій у нетипових ситуаціях, здійснювати перенос способі дій. Має виставки власних творів у позашкільних закладах освіти.



 Під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного.



 У 1-2 класах учитель визначає лише рівень засвоєння навичок учнів, а в 3-4 класі - якщо знання дитини повністю відповідають певному рівню, ставиться найвищий бал даного рівня, у разі окремих недоліків оцінка знижується на 1-2 бали.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка