Академія педагогічних наук україни система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи



Сторінка6/7
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

РОСІЙСЬКА МОВА ТА МОВИ ІНШИХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН


(друга мова)

2-4 класи

Оцінювання навчальних досягнень з мови здійснюється згідно з основними цілями навчання мови, які передбачають розвиток в учнів уміння користуватись мовою в усній та писемній формі та формування певного кола знань про мову.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів розроблено у двох варіантах, що дає можливість урахувати рівень початкової підготовки учнів з мови. Перший варіант стосується більш поглибленого курсу мови (другої), який пропонують учням, які порівняно добре володіють усним мовленням. Другий варіант стосується такого елементарного початкового курсу, за яким вчаться діти, які слабо володіють (майже не володіють) мовою на початок її шкільного вивчення.

В обох варіантах курсу пріоритетним є розвиток в учнів навичок мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання), говоріння, читання, письма, тому оцінювання результатів навчання стосується, передусім, сформованості цих навичок. Різниця між І та ІІ варіантами полягає в обсязі та складності текстів, що пропонуються для слухання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які мають складати учні тощо. Окрім того, школярам, що вчаться за І варіантом курсу, пропонують завдання на розпізнавання, групування мовних одиниць (отже, перевіряють знання з мови ). За ІІ варіантом курсу передбачено перевіряти лише мовні вміння (утворювати форми слова та сполучувати слова, будувати речення, пов’язувати їх між собою тощо). Оцінювання результатів навчання за І варіантом курсу передбачає переказ у 3,4 класах; за ІІ варіантом курсу – у 4 класі (в обох випадках оцінюють, передусім, зміст письмової роботи; правописні помилки виправляють, але не враховують при виведенні бала) .

Отже, в обох варіантах курсу оцінюванню підлягають:


  • мовленнєві навички: аудіювання, діалогічне та монологічне мовлення, читання вголос (а в ІІ варіанті в 4 класі ще й читання мовчки) та в І варіанті – письмо як вид мовленнєвої діяльності (переказ);

  • мовні вміння та навички, практичне застосування знань з мови;

  • навички правопису (у визначених програмами межах).

На основі поданих критеріїв розробляються більш конкретизовані матеріали для кожної з мов, що вивчається як окремий предмет у 2-4 класах школи.

У 2 класі оцінювання здійснюється описово з огляду на 4 рівня навчальних досягнень учнів; у 3-4 класах застосовується 12-бальна шкала оцінювання.


Оцінювання навичок мовленнєвої діяльності


  1. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

Перевіряється вміння вислухати незнайомий текст і зрозуміти його (зміст, основну думку, образний вислів та ін.). Перевірка здійснюється раз на семестр.

Для слухання пропонують художній текст (тексти, що належать до художньо-наукового, ділового стилів для перевірених робіт не рекомендуються).

Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому читанні (зі швидкістю 70 – 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:


Клас

І варіант

ІІ варіант

2

3

4



0,5 – І хв

І – 2 хв


2 – 3 хв

30 – 40 с

40 с – 1,5 хв

1,5 хв – 2 хв

Робота здійснюється фронтально. Учитель читає текст: у І варіанті – І раз, у ІІ варіанті – двічі. Текст має бути незнайомим для дітей, але складатися переважно з відомих учням слів і не містити таких граматичних ознак, які можуть спричинити нерозуміння тексту.

Слуханню передує вступне слово вчителя, тлумачення окремих слів, реалій побуту тощо. У ІІ варіанті рекомендується пропонувати учням декілька запитань та завдань, щоб спрямувати їхню увагу під час слухання.

Після того як учні прослухають текст, учитель, не вдаючись до жодного обговорення, пропонує серію запитань з варіантами відповідей на них. Школярам треба мовчки вислухати кожне запитання, вибрати один з варіантів відповіді і записати номер обраної відповіді поруч із номером запитання. Наприклад: 1. 2 (цифра “1” – це номер запитання, цифра “2” – номер обраної відповіді).

Учням пропонують 6 запитань за текстом : 4 – щодо змісту (хто? що? у якій послідовності? чим закінчилося? тощо); одне – про сутність, головну думку твору, одне – про значення образного слова, виразу, про побудову тексту та ін. На кожне із запитань пропонується: у І варіанті курсу – три відповіді для вибору, у ІІ варіанті – дві відповіді.

Правильна відповідь на кожне із запитань оцінюється 2 балами. У 2 класі оцінка є суто описовою. У 3-4 класах учень може отримати за роботу від І балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до І2 балів (за бездоганно виконану роботу).



ІІ. Говоріння (діалогічне та монологічне висловлювання)

Перевіряються вміння:

  • складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації; використовувати формули мовленнєвого етикету, репліки для стимулювання, підтримання діалогу; дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою думку, доброзичливо слухати); вміння говорити змістовно, аргументувати свою думку, розуміючи можливість різних поглядів на ту саму проблему;

  • будувати переказ (а в 4 класі, що працює за І варіантом курсу – і твір), викладаючи матеріал зв’язно і послідовно, розрізняючи основну та другорядну інформацію, висловлюючи основну думку, вдало добираючи слова, враховуючи при цьому певне комунікативне завдання.

Учням пропонують переказувати прочитані чи прослухані тексти, розповіді інших людей, розказувати про певну подію, річ. Предмет висловлювання визначається на основі тем, які обговорювались, опрацьовувались у класі.

При перевірці навички говоріння враховується ступінь самостійності роботи учнів, міра допомоги вчителя. Учням, які досягли початкового, середнього, достатнього рівнів, пропонують різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, сполучення слів, окремі речення, фрагменти діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли високого рівня, виконують відповідні завдання самостійно.

Перевірка сформованості діалогічного та монологічного мовлення планується так, щоб кожен учень протягом року мав можливість показати класу свої досягнення і одержав окремі оцінки за ці види мовленнєвої діяльності. Оцінки накопичуються в окремих колонках журналу, не позначених датою.

На тому чи іншому уроці вчитель пропонує двом учням протягом 4-5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному учневі. Те саме стосується і монологічного висловлювання, з тією різницею, що завдання пропонують окремому учневі.


Діалогічне мовлення


Орієнтовний обсяг складеного учнями діалогу (кількість реплік на кожного із співрозмовників):

Клас

І варіант

ІІ варіант

2

3-4 репліки (враховуючи етикетні формули початку та кінця розмови)

2-3 репліки (враховуючи етикетні формули початку та кінця розмови)

3

3-4 репліки (без урахування етикетних формул)

2-3 репліки (без урахування етикетних формул)

4

4-5 реплік (без урахування етикетних формул)

3-4 репліки (без урахування етикетних формул)


Діалогічне мовлення оцінюється за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий




1-3


Учні після попередньої підготовки, спираючись на допоміжні матеріали, змогли повторити складений або прочитаний на попередніх уроках діалог, однак припустились значної кількості помилок у доборі слів, інтонуванні речень.

Середній

4-6

Учні після попередньої підготовки, спираючись на допоміжний матеріал, змогли повторити складений або прочитаний на попередніх уроках діалог і долати до нього 1-2 репліки (на кожного з учасників діалогу); при цьому вони припустились помилок у доборі слів, інтонуванні речень.

Достатній

7-9

Учні, спираючись на допоміжні матеріали, побудували діалог, що в цілому відповідає запропонованій темі, але не склали вступної та заключної реплік, окремі репліки співрозмовника залишили без відповіді, припустились помилок у мовному оформленні реплік.

Високий

10-12

Учні самостійно склали змістовний діалог, показали належну культуру спілкування, вміння вислухати співрозмовника і взяти до уваги його слова при побудові своєї репліки; діалог відрізняється пропорційністю частин (вступної, основної, заключної), додержанням норм літературної мови.



Усне монологічне мовлення


Перевірка монологічних висловлювань здійснюється залежно від варіанту курсу мови та класу. За І варіантом у 2,3 класах перевіряється вміння переказувати текст, у 4 класі – складати власний твір. За ІІ варіантом - у 3,4 класах перевіряють вміння переказувати текст.
Обсяг тексту для усного переказу

Клас

І варіант курсу

ІІ варіант курсу

2

3

4



40-50 слів

50-60 слів

не перевіряється


не перевіряється

30-40 слів

40-50 слів

Для усного переказу використовують невеликі твори чи фрагменти з них, переважно ті, які опрацьовувались на попередніх уроках. Учневі пояснюють завдання, у разі потреби дають допоміжні матеріали, пропонують кілька хвилин для підготовки, а потім слухають його. Доцільно використовувати пов’язані між собою фрагменти твору – з тим, щоб 2-3 учні переказали його один за одним. Найбільш підготовленим школярам можна дати завдання уважно послухати незнайомий текст, який вчитель читає для певної роботи за темою уроку, і переказати його. Не рекомендується пропонувати кільком учням переказувати один за одним той самий текст. Корисно використовувати для переказування той матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, прочитали в журналі, газеті, почули від рідних, знайомих тощо.

Усний твір як контрольний вид роботи вводиться в 4 класі за І варіантом курсу. Час виголошення складеного твору орієнтовно 2-3 хв.

Для усного твору пропонують учневі тему, сформульовану на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного твору, прослуханої чи переглянутої передачі тощо. Учні, які досягли високого рівня розвитку зв’язного мовлення, готуються (протягом кількох хвилин) самостійно, інші користуються допоміжними матеріалами.

Усний переказ та усний твір оцінюють за такими критеріями:

Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учень, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язного тексту; припускається значної кількості помилок у мовному оформленні.

Середній

4-6

Учень, спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин; недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні.

Достатній

7-9

Учень, спираючись на незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно будує текст, але припускається окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; припускається помилок у мовному оформленні.

Високий

10-12

Учень без опори на допоміжні матеріали вправно – за змістом, структурою, мовним оформленням – будує текст; при цьому не лише переказує готовий текст чи розказує про певний факт; а й висловлює, аргументує свою думку з приводу сказаного.


ІІІ. Читання

Читання вголос

Перевіряється вміння читати вголос із належною швидкістю, плавно, з додержанням орфоепічних та інтонаційних норм.

Перевірка здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом . Обсяг тексту визначається так, щоб час його озвучення учнем (з нормативною швидкістю) дорівнював 1-2 хвилин. Протягом семестру кожен учень 3, 4 класу повинен мати оцінку за читання вголос.

Швидкість читання вголос:



Клас

І варіант

ІІ варіант

2

3

4



  • усний курс

50-60 слів за хв

60-80 слів за хв



  • усний курс

  • не оцінюється

50-60 слів за хв

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учень значну частину слів у тексті читає складами, недостатньо правильно членує текст на речення, не пов`язує належним чином слова в реченні між собою; припускається значної кількості пропусків, перестановок, заміни звуків та складів.

Середній

4-6

Учень читає цілими словами (окремі слова – складами); поділяє текст на речення, правильно інтонуючи кінець речення; однак читає не досить плавно, зі швидкістю, що не відповідає нормам, припускається помилок в інтонаційному (смисловому) пов`язуванні слів у реченні; окремих пропусків, замін, перестановок звуків та складів.

Достатній

7-9

Учень читає плавно, зі швидкістю, близькою до норми, але припускається недоліків в поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень різної синтаксичної будови

Високий

10-12

Учень читає правильно, плавно, з належною швидкістю, вправно поділяє речення на смислові відрізки, інтонує речення відповідно до змісту тексту.

Читання мовчки

Вміння читати мовчки як перевірний вид роботи застосовується, починаючи з 4 класу (І варіант курсу). Перевірка здійснюється один раз на семестр.

Перевіряється вміння прочитати незнайомий текст відповідного обсягу та ступеня складності і зрозуміти його. Швидкість читання мовчки наприкінці 4 класу 70-160 слів за хвилину: не менш ніж 70 слів за хвилину, але бажано значно швидше (добре, якщо вдвічі).

Робота здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця; вчитель фіксує початок роботи, а також те, хто з учнів прочитав з мінімально прийнятною швидкістю (80 слів за хвилину), хто показав вищу, а хто нижчу за цей мінімум швидкість.

Розуміння прочитаного виявляється у такий самий спосіб, як і при аудіюванні: учням пропонують 6 запитань за текстом з 3 варіантами відповідей для вибору. Правильний вибір відповіді на одне запитання дає 2 бали.
Швидкість читання мовчки
При оцінюванні цього виду мовленнєвої діяльності швидкість враховується таким чином: бали 10-12 може одержати той учень, швидкість читання якого наприкінці 1 семестру не нижча за мінімальний показник для попереднього класу; у 2 семестрі - не нижча за мінімальний показник для даного класу (80 слів). Той, хто не виконує цієї умови, одержує на 1 бал менше. Наприклад, учень правильно відповів на 5 з 6 запитань, але одержує не 10, а 9 балів.

ІV. Письмо

Письмо як вид мовленнєвої діяльності передбачає уміння правильно висловити свою думку, користуючись графічною системою певної мови і додержуючись правил написання графічних знаків, правил правопису; уміння належним чином оформити письмову роботу.

Перевірці й оцінюванню підлягають: уміння побудувати висловлювання у писемній формі (переказ та/або твір), навички правопису (списування та/або певний різновид диктанту), техніка письма та культура оформлення письмових робіт (списування з фіксацією швидкості письма та загальне оцінювання зошитів з мови).

Побудова писемного висловлювання

Вміння будувати писемне висловлювання, переказуючи твір, перевіряється, починаючи з 4 класу (1 варіант курсу).

Для письмового переказу добирають текст обсягом 40-60 слів.

Зміст учнівської письмової роботи оцінюють за тими самими критеріями, що й зміст усного переказу. Правописні помилки виправляють, але не враховують при виведенні бала.



Орфографічні та пунктуаційні вміння

Оцінювання правописних умінь здійснюється в 3 і 4 класах двічі на рік. За І варіантом курсу у першому семестрі проводять списування, у 2 семестрі – зорово-слуховий диктант (дві контрольні роботи протягом року). За ІІ варіантом курсу – раз на семестр пропонують списування.

Обсяг тексту для списування та диктанту

Клас


І варіант

ІІ варіант




Списування

Зорово-слуховий диктант

Списування

Зорово-слуховий диктант

3

4


35-45 слів

45-55 слів



-

40-50 слів



30-40 слів

40-50 слів



-

-

Оцінювання здійснюється на таких підставах:

- орфографічні та пунктуаційні помилки вважаються однаково вагомими;

- помилка в тому самому слові або в споріднених словах, яка повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

- розрізняють грубі та не грубі помилки: дві не грубі вважають однією помилкою (перелік не грубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

- п`ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

- орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються: при оцінюванні списування їх враховують, при оцінюванні зорово-слухового диктанту – не враховують.

Критерії оцінювання списування та зорово-слухового диктанту


Бали

Кількість помилок

І варіант

ІІ варіант

1

2

3



4

5

6



7

8

9



10

11

12



19-20 і більше

17-18


15-16

13-14


11-12

9-10


7-8

5-6


3-4

1-1 (негруба)-2

1

1 (негруба)



20-21 і більше

18-19


16-17

14-15


12-13

10-11


8-9

6-7


4-5

2-3


    1. (негруба)

1 (негруба)


















Нормативи для 1-10 балів не цілком жорстко визначають кількість помилок, передбачаючи можливість урахувати поступ кожного учня в навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, у 1 варіанті курсу 4 бали можна ставити за 13 або 14 помилок). Для 11 та 12 балів такого варіювання не передбачено.



Техніка письма та культура

оформлення письмових робіт

Перевіряється вміння писати з належною швидкістю, правильно відтворюючи форму великих і малих рукописних букв, правильно поєднувати їх у слові і розташовувати слова на лініях сітки зошита.

Перевіряється також уміння оформити письмові роботу: розташувати на рядку заголовок тексту, дотримуватися полів, виділяти абзаци, акуратно підкреслювати та робити інші позначки тощо.

Оцінювання техніки письма (графічні навички та швидкість письма) здійснюється раз на семестр , починаючи з другого семестру 3 класу,

З цією метою пропонується списування з друкованого тексту протягом 3 хвилин. Кількість списаних учнем знаків (літер та пунктуаційних знаків) підраховується і виводиться швидкість письма: кількість знаків, записаних протягом хвилини.

Оцінювання техніки письма здійснюється за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учень певною мірою оволодів графічною навичкою, але спотворює форму багатьох букв, робить неправильні поєднання; пише надто дрібними (висотою до 2, 5 мм) або надто великими (понад 6 мм) літерами, не витримує однакового нахилу літер.

Середній


4-6

Учень пише досить розбірливо, але припускається значної кількості відхилень у написанні букв та їх поєднанні, окремі букви уподібнюються між собою за формою, що утруднює сприймання тексту.

Достатній

7-9

Учень пише розбірливо, в цілому правильно виписуючи та поєднуючи букви; форма тієї самої букви у всьому тексті переважно однакова, розміри букв, їх нахил близькі до норми; наявна безвідривність у всіх природних поєднаннях букв, однак не завжди правильно здійснені відривні поєднання.

Високий

10-12

Учень пише чітко, правильно виписуючи та поєднуючи букви; розміри букв, їх нахил у межах норми; письмо відзначається індивідуальністю, однак без витіюватих елементів, які могли б заважати сприйманню написаного і гальмувати швидкість письма.

При оцінюванні техніки письма враховується також його швидкість.

Нормативною вважається така швидкість письма (на кінець навчального року)


Клас

І варіант

ІІ варіант

3

4


20-25 знаків за хв

25-30 знаків за хв



15-20 знаків за хв

20-25 знаків за хв


Учень, у якого швидкість письма нижча за норму, одержує оцінку на 1 бал меншу, ніж та, на яку він заслуговує за загальну якість письма. При цьому наприкінці 1 семестру беруть за основу оцінювання швидкості норму попереднього класу; наприкінці 2 семестру – норму даного класу.

Культуру оформлення письмових робіт оцінюють раз на семестр, починаючи з 3 класу. Це здійснюється на основі загального аналізу зошитів для поточних та контрольних робіт учнів (раз на семестр учневі виставляють узагальнену оцінку у колонці класного журналу з позначкою “Зошити”).

V. Знання з мови та мовні вміння

Перевіряються вміння розпізнавати мовні явища, групувати, класифікувати мовні одиниці (І варіант курсу), а також розуміння значення слова, уміння правильно вимовляти слова, утворювати форму слова, будувати (доповнювати, трансформувати) сполучення слів та різні за синтаксичною будовою речення (І, ІІ варіанти курсу).

Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі окремих слів, сполучень слів, речень. Форма роботи фронтальна. Учням пропонують 4 завдання, які передбачають вибір правильної відповіді серед кількох запропонованих варіантів. Окрім того, до кожного із завдань учневі треба дібрати власний приклад. За кожне із завдань учень одержує по 2 бали, за приклад до кожного пункту – ще по 1-му балу.

Наприклад, учень який правильно вибрав відповіді у всіх 4 завданнях (8 балів) і дібрав приклади на 3 з них (3 бали), одержує ІІ балів.

Тестова перевірка знань з мови та мовних умінь здійснюється 2 рази на семестр. Обсяг роботи планується таким чином, щоб учень середнього рівня підготовки міг виконати її за 15 – 20 хвилин уроку.

Усне опитування стосовно знань з мови та мовних умінь використовується для навчальних, а не для контрольних завдань.

Підсумкова оцінка за семестр (за рік) виводиться на основі перелічених вище показників. У 1-2 класах така оцінка є описовою, у 3-4 класах виставляється за 12-бальною шкалою.

ЧИТАННЯ

(російська мова та мови інших національних меншин)

(2 – 4 класи)

Перевіряється вміння читати вголос та мовчки й розуміти прочитане; сформованість певного кола літературознавчих знань та умінь; уміння самостійно працювати з книгою, користуватися бібліотекою.



Читання вголос

Перевіряється вміння читати вголос із належною швидкістю, з додержанням орфоепічних та інтонаційних норм.

Перевірка здійснюється раз на семестр. Вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом. Обсяг тексту визначається так, щоб час його озвучення учнем (з нормативною швидкістю) дорівнював 1-2 хвилини.

У 2 класі читання вголос оцінюють словесно, у 3 – за 12-бальною шкалою.

Читання вголос у 3, 4 класах оцінюється за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учень значну частину слів у тексті читає складами, недостатньо правильно членує текст на речення, не пов`язує належним чином слова в реченні між собою, робить недоречні паузи; припускається значної кількості пропусків, перестановок, заміни звуків та складів.

Середній

4-6

Учень читає цілими словами (окремі слова – складами) ; поділяє текст на речення, правильно інтонуючи кінець речення; однак читає не досить плавно, зі швидкістю, що не відповідає нормам, припускається помилок в інтонаційному (смисловому) пов`язуванні слів у реченні; окремих пропусків, замін, перестановок звуків та складів.

Достатній

7-9

Учень читає правильно, плавно, зі швидкістю, близькою до норми, але припускається недоліків в поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень різної синтаксичної будови.

Високий

10-12

Учень читає правильно, плавно, з належною швидкістю, вправно поділяє речення на смислові відрізки, інтонує речення відповідно до змісту тексту, орієнтує читання на певну слухацьку аудиторію.

Швидкість читання вголос на кінець І та ІІ семестрів орієнтовно визначається так: у І класі – 20-30 слів за хв, у 2 класі - 30-50 слів за хв, у 3 класі 50-70 слів за хв, у 4 класі – 70-90 слів за хв.

Швидкість читання у 3, 4 класах враховується таким чином: бали 7 – 12 може одержати той учень, швидкість читання якого не нижча за норму для відповідного класу. Тому учневі, який не виконує цієї умови, знижують оцінку на 1 бал.

Читання мовчки


Читання мовчки як перевірний вид роботи застосовується, починаючи з 3 класу. Перевіряється вміння прочитати незнайомий художній чи художньо-науковий текст відповідного обсягу та ступеня складності і зрозуміти його.

Робота здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця. Вчитель фіксує початок роботи, а також те, хто з учнів прочитав з мінімально прийнятною швидкістю (наприклад, 60 слів за хвилину у 3 класі), хто показав вищу, а хто нижчу за цей мінімум швидкість.

Розуміння прочитаного виявляється у такий самий спосіб, як і при аудіюванні: учням пропонують шість запитань за текстом з трьома варіантами відповідей для вибору. Правильний вибір відповіді на одне запитання дає 2 бали. Запитання й варіанти відповідей читає вчитель після того, як усі прочитали текст. Можливий і інший (більш складний) варіант: учитель дає кожному учневі аркуш із серією запитань, учні самостійно (мовчки) читають і позначають обрані ними варіанти відповідей.

При оцінюванні читання мовчки визначають також його швидкість. Слід мати на увазі, що ця швидкість має бути хоча б трохи вищою, ніж у читанні вголос, однак бажано, щоб вона була вищою принаймні у 1,5 – 2 рази. Отже нормою для читання мовчки наприкінці 3 класу є швидкість 60-140 слів за хвилину, наприкінці 4 класу – 80-180 слів за хвилину .

Швидкість читання враховується таким чином: бали 10-12 може одержати учень, швидкість читання якого не нижча за мінімальний показник для даного класу. Той, хто не виконує цієї умови, одержує на 1 бал менше. Наприклад, учень правильно відповів на 5 з 6 запитань за текстом, але одержує не 10, а 9 балів, якщо швидкість його читання нижча за норму. При цьому наприкінці 1 семестра враховують норму попереднього класу, наприкінці 2 семестра норму даного класу.

У 2 класі вміння учнів читати мовчки оцінюють описово.

Підсумковий (семестровий, річний) бал за навчальні досягнення учня з читання виводять на основі оцінювання читання вголос, читання мовчки, читання напам’ять визначених програмою творів, а також усних відповідей, які виявляють розуміння учнем змісту, основної думки твору; вміння оцінити події, персонажі, описані у творі, співвіднести їх з власним життєвим досвідом. Враховується також сформованість елементарних літературознавчих знань та умінь: практичне розрізнення творів, що належать до різних жанрів (вірш, казка, оповідання, п’єса, загадка та ін.); творів, що об’єднані певною темою, розуміння особливостей побудови твору, його мови. Важливою складовою підсумкового бала з читання є уміння самостійно працювати з книгою, користуватися бібліотекою.

РОСІЙСЬКА МОВА ТА МОВИ ІНШИХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

(мова навчання )


Оцінювання навчальних досягнень здійснюється згідно з основними цілями навчання мови, які передбачають розвиток в учнів уміння досконало користуватись мовою в усній та писемній формах та формування певного кола знань про мову.

У початковому навчанні мови пріоритетним є розвиток в учнів навичок мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання), говоріння, читання, письма; тому оцінювання результатів навчання стосується, передусім , сформованості цих навичок. Окрім того, школярам пропонують завдання на розпізнавання, групування мовних одиниць, утворення форм слова, побудову сполучень слів, речень тощо (отже, перевіряють знання з мови та мовні вміння).

Оцінюванню підлягають:


  • мовленнєві навички: аудіювання, діалогічне та монологічне усне мовлення, читання вголос та побудова письмового висловлювання (переказ);

  • мовні вміння та навички, практичне застосування знань з мови;

  • навички правопису (у визначених програмами межах); техніка письма та культура оформлення письмових робіт.

На основі даних критеріїв розробляються більш конкретизовані матеріали для кожної мови, що вивчається як окремий предмет у 2-4 класах школи.

У І та 2 класах оцінювання здійснюється словесно - з огляду на 4 рівня навчальних досягнень; у 3, 4 класах застосовується 12-бальна шкала оцінювання.




  1. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

Перевіряється вміння прослухати незнайомий текст і зрозуміти його (зміст, основну думку, образний вислів та ін.). Перевірка здійснюється раз на семестр, починаючи з 2 семестра 1 класу.

Для слухання пропонують художній або художньо-науковий текст (тексти, що належать до інших стилів, для перевірних робіт не рекомендуються).

Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому читанні (зі швидкістю 80-120 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:



1 клас

  1. клас

  2. 3 клас

  3. 4 клас

40-60 с

1-2 хв


2-3 хв

3-4 хв

Робота здійснюється фронтально. Учитель читає текст: у 1 та 2 класах – двічі; у 3 та 4 класах – один раз. Текст має бути незнайомим для дітей, але складатися переважно з відомих учням слів і не містити граматичних ознак, які можуть спричинити нерозуміння тексту.

Слуханню передує вступне слово вчителя, тлумачення окремих слів, реалій побуту тощо. У 1 та 2 класах рекомендується пропонувати учням декілька запитань та завдань, щоб спрямувати їхню увагу під час слухання.

Після того як учні прослухають текст, учитель, не вдаючись до жодного обговорення, пропонує серію запитань з варіантами відповідей на них.

Учням 1 класу пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами “так” – “ні”. Учням 2 класу – 4 запитання альтернативного типу (“Першим прибіг зайчик чи вовк? і т. ін.). Для учнів 3 і 4 класів складають 6 запитань: - 4 запитання – щодо змісту (хто? що? у якій послідовності? чим закінчилося? тощо); одне - про головну думку твору; одне – про значення образного слова, виразу, про побудову тексту та ін. Кожне із запитань супроводжується 3 варіантами відповідей.

Школярам треба мовчки вислухати кожне запитання та варіанти відповідей на них (у 1 та 2 класах їх повторюють двічі), вибрати один із варіантів і записати номер обраної відповіді поруч із номером запитання. Наприклад: 1. 2 (цифра “1” – це номер запитання, цифра “2” – номер обраної відповіді).

У разі запитань з відповідями типу “так” – “ні” першим варіантом вважається “так”, другим - “ні”. У разі альтернативного запитання першим варіантом вважається той, що у запитанні йде першим (у нашому прикладі: “зайчик” позначається цифрою 1, “вовк” – цифрою 2 ).

Правильна відповідь на кожне із запитань у 1, 2 класах дає 3 бали, однак оцінка роботи здійснюється описово. У 3, 4 класах – 2 бали. У 3 та 4 класах учень може отримати за роботу від 1-го балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12-ти балів (за бездоганно виконану роботу).

ІІ. Говоріння


(діалогічне та монологічне висловлювання)

Перевіряються вміння:

- складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації; використовувати формули мовленнєвого етикету, репліки для стимулювання, підтримання діалогу; вміння дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою думку, доброзичливо слухати); говорити змістовно, аргументувати свою думку, розуміючи можливість різних поглядів на ту саму проблему;

- будувати переказ, а починаючи з 3 класу – і твір, викладаючи матеріал зв’язно і послідовно, розрізняючи основну та другорядну інформацію, висловлюючи основну думку, вдало добираючи слова, враховуючи при цьому певне комунікативне завдання, особливості тієї чи іншої аудиторії слухачів.

Учням пропонують переказувати прослуханий чи прочитаний текст, розповіді інших людей, а також розказувати про певну подію, прочитану книжку тощо без безпосередньої опори на текст (складати твір). Предмет висловлювання визначається переважно на основі тем, які обговорювались, опрацьовувались у класі.

При перевірці навички говоріння враховується ступінь самостійності роботи учнів, міра допомоги вчителя. Учням, які досягли початкового та середнього рівнів, пропонують різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, сполучення слів, окремі речення, фрагменти діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли високого рівня розвитку усного мовлення, виконують відповідні завдання самостійно.

Перевірка сформованості діалогічного та монологічного мовлення планується так, щоб кожен учень протягом року мав можливість показати класу свої досягнення і одержав одну оцінку за діалогічне, одну - за монологічне мовлення. Оцінки накопичуються в окремих колонках журналу, не позначених датою. На тому чи іншому уроці вчитель, перевіряючи діалогічне мовлення, пропонує двом учням протягом 4-5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному учневі. Те саме стосується і монологічного висловлювання з тією різницею, що завдання пропонують окремому учневі.
Діалогічне мовлення

Орієнтовний обсяг складеного учнями діалогу (кількість реплік на кожного із співрозмовників).



1 клас
2 клас

3 клас


4 клас

3-4 репліки (враховуючи етикетні формули початку та кінця розмови)

3-4 репліки (без урахування етикетних формул)

4-5 реплік (без урахування етикетних формул)

5-6 реплік (без урахування етикетних формул)


Діалогічне мовлення оцінюється за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учні після попередньої підготовки, спираючись на допоміжні матеріали, змогли повторити складений або прочитаний на попередніх уроках діалог, однак припустились значної кількості помилок у доборі слів, інтонуванні речень.

Середній

4-6

Учні після попередньої підготовки, спираючись на допоміжні матеріали, змогли повторити складений або прочитаний на попередніх уроках діалог і додати до нього 1-2 репліки (на кожного з учасників діалогу); при цьому учні припустились помилок у доборі слів, інтонуванні речень.

Достатній

7-9

Учні, спираючись на допоміжні матеріали, побудували діалог, що в цілому відповідає запропонованій темі, але не склали вступної та заключної реплік, окремі репліки співрозмовника залишили без відповіді, припустились помилок у мовному оформленні реплік.

Високий

10-12

Учні самостійно склали змістовний діалог, показали належну культуру спілкування, вміння вислухати співрозмовника і взяти до уваги його слова при побудові своєї репліки; вміння врахувати ступінь обізнаності співрозмовника з темою розмови; діалог відрізняється пропорційністю частин (вступної, основної, заключної), додержанням норм літературної мови.



Усне монологічне мовлення

Перевіряється вміння переказати прослуханий чи прочитаний твір, а, починаючи з 3 класу, – побудувати усне висловлювання (твір) без безпосередньої опори на текст.


Обсяг тексту для усного переказу

1 клас

2 клас


3 клас

4 клас


35-45 слів

45-55 слів

55-70 слів

70-90 слів


(Обсяг текстів, що використовуються у 3, 4 класах тут подано як орієнтир для навчальних видів роботи; оскільки для контролю пропонується твір. )

Для усного переказу використовують невеликі твори чи фрагменти з них, переважно ті, які опрацьовувались на попередніх уроках (такі, що належать до художнього, а в 3-4 класах – і до художньо-наукового стилів). Учневі пояснюють завдання, у разі потреби дають допоміжні матеріали, пропонують кілька хвилин для підготовки, а потім слухають його. Доцільно використовувати пов’язані між собою фрагменти твору – з тим, щоб 2-3 учні переказали його один за одним. Найбільш підготовленим учням можна дати завдання уважно послухати незнайомий текст, який вчитель читає для певної роботи за темою уроку, і переказати його. Не рекомендується пропонувати кільком учням переказувати один за одним той самий текст. Бажано використовувати для переказування той матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, прочитали в журналі, газеті, почули від рідних, знайомих тощо.

Усний твір як контрольний вид роботи вводиться з 3 класу замість усного переказу. Час виголошення складеного твору орієнтовно 1-2 хвилини.

Для усного твору пропонують учневі тему, сформульовану на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного твору, прослуханої чи переглянутої передачі тощо. Учні, які досягли високого рівня, готуються (протягом кількох хвилин) самостійно, інші користуються допоміжними матеріалами.

Усний переказ та усний твір оцінюють за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учень, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язного тексту; припускається значної кількості помилок у мовному оформленні.

Середній

4-6

Учень, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язного тексту; припускається значної кількості помилок у мовному оформленні.

Достатній

7-9

Учень, спираючись на незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно будує текст, але припускається окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; припускається помилок у мовному оформленні.

Високий

10-12

Учень без опори на допоміжні матеріали, вправно – за змістом, структурою, мовним оформленням – будує текст; при цьому не лише переказує готовий текст чи розказує про певний факт; а й висловлює, аргументує свою думку з приводу сказаного.



ІІІ. Читання

Читання вголос
Перевіряється вміння читати вголос із належною швидкістю, плавно, з додержанням орфоепічних та інтонаційних норм.

Перевірка здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом . Обсяг тексту визначається так, щоб час його озвучення учнем (з нормативною швидкістю) становив 1-2 хвилини. Протягом семестру кожен учень відповідного класу повинен мати оцінку за читання вголос.

Швидкість читання вголос

Клас

І варіант

ІІ варіант

2

3

4



  • (усний курс)

50-60 слів за хв

60-80 слів за хв



  • (усний курс)

  • (не оцінюється)

50-60 слів за хв

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учень, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будує окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язного тексту; припускається значної кількості помилок в мовному оформленні.

Середній

4-6

Учень, спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин; недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні.

Достатній

7-9

Учень, спираючись на незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно будує текст, але припускається окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; припускається помилок у мовному оформленні.

Високий

10-12

Учень без опори на допоміжні матеріали вправно – за змістом, структурою, мовним оформленням – будує текст; при цьому не лише переказує чи розказує про певний факт, а й висловлює, аргументує свою думку з приводу сказаного.


ІІІ. Читання

1 клас
У кінці першого семестру перевіряють сформованість уміння читати на матеріалі опрацьованих букв та типів складів; у кінці другого семестру – на матеріалі, в якому використано усі букви алфавіту, склади різних типів.

Учневі пропонують прочитати групи слів, невеликі речення з пройденої частини букваря і фіксують спосіб читання, його правильність. Така робота здійснюється на уроці, в ході виконання різних навчальних завдань, вона не повинна набувати ознак спеціальної формальної перевірки. Читання оцінюється словесно. Орієнтовна швидкість читання на кінець 1-го класу 20-30 слів за хвилину.


2 – 4 класи

На уроках з мови перевіряють уміння читати вголос, додержуючись правил вимови, належним чином інтонувати речення, різні за будовою, за метою висловлювання, поділяти речення на смислові частини.

Учневі дають невеликий текст (30-60 слів), в якому представлено ті особливості вимови слів, інтонування речень, які розглядались на уроках. Протягом кількох (2-3) хвилин учень готується, а потім читає текст перед класом. Протягом року кожен учень повинен мати можливість показати свої досягнення щодо цього аспекту читання.

У 2 класі робота оцінюється словесно, у 3, 4 класах виставляють оцінки за 12-бальною шкалою.




Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-3

Учень спирається на значну кількість допоміжних матеріалів (позначки, що підказують правильну вимову багатьох слів, позначені в реченні паузи тощо), але читає, припускаючись багатьох помилок у вимові слів, інтонуванні речень.

Середній


4-6

Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів (див. вище), може прочитати текст в цілому правильно, припускаючись окремих відхилень у вимові та інтонуванні речень.

Достатній

7-9

Учень, спираючись на незначну допомогу вчителя (позначки щодо вимови окремих слів, пауз, що стосуються порівняно складних випадків інтонування та ін.), досить вправно читає текст, припускаючись лише окремих відхилень від норми;

Високий

10-12

Учень, спираючись на незначну допомогу вчителя (позначки щодо вимови окремих слів, пауз, що стосуються порівняно складних випадків інтонування та ін.), досить вправно читає текст, припускаючись лише окремих відхилень від норми.


IV. Письмо
Письмо як вид мовленнєвої діяльності передбачає уміння правильно висловити свою думку, користуючись графічною системою і додержуючись правил написання графічних знаків та правил правопису; уміння належним чином оформити письмову роботу.

Відповідно до цього перевірці і оцінюванню підлягають: уміння побудувати висловлювання у писемній формі (переказ та /або твір), навички правопису (списування та /або певний різновид диктанту), техніка письма та культура оформлення письмових робіт (списування з фіксацією швидкості письма та загальне оцінювання зошитів з мови).



Побудова писемного висловлювання

Вміння будувати писемне висловлювання, переказуючи твір, перевіряється раз на семестр, починаючи з 3 класу.

Для письмового переказу добирають текст обсягом 40-60 слів.

Зміст учнівської письмової роботи оцінюють за тими самими критеріями, що й зміст усного переказу. Правописні помилки виправляють, але не враховують при виведенні бала.



Орфографічні та пунктуаційні вміння

Перевіряються вміння списувати та перевіряти написане, зіставляючи його зі зразком; писати під диктовку матеріал, що складається зі слів, занесених до списків для запам’ятовування, слів на ті правила, самостійне застосування яких передбачене програмою відповідного класу.

Контрольна перевірка правописних умінь здійснюється двічі на семестр, починаючи з 2 класу. Учням пропонують: списування з друкованого тексту, зорово-слуховий та слуховий диктанти. Ці види робіт по класах розподіляються так

Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

2

3

4



+

+

+



-

+

-



-

-

+


Обсяг тексту для списування та диктанту:

2 клас – 20-40 слів; 3 клас – 40-60 слів; 4 клас – 60-80 слів.
Оцінювання здійснюється на таких підставах:


  • орфографічні та пунктуаційні помилки вважаються однаково вагомими;

  • помилки в тому самому слові або в споріднених словах, що повторюються у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

  • розрізнюють грубі та негрубі помилки: дві негрубі вважають однією помилкою (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

  • п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюється до однієї помилки;

  • орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються; при оцінюванні списування їх враховують, при оцінюванні зорово-слухового диктанту – не враховують.

Критерії оцінювання списування та зорово-слухового диктанту



Бали

Кількість помилок

1 варіант

ІІ варіант

1

2

3



4

5

6



7

8

9



10

11

12



19-20 і більше

17-18


15-16

13-14


11-12

9-10


7-8

5-6


3-4

1-1 (негруба) – 2

1

1 (негруба)



20-21 і більше

18-19


16-17

14-15


12-13

10-11


8-9

6-7


4-5

2-3


    1. (негруба)

1 (негруба)


Примітка: у 2 класі списування та диктант оцінюють словесно.

Нормативи для 1-10 балів не цілком жорстко визначають кількість помилок, передбачаючи можливість урахувати поступ кожного учня в навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, у 1 варіанті курсу 5 балів можна ставити за 11 або 12 помилок). Для 11 та 12 балів такого варіювання не передбачено.


Техніка письма та культура оформлення

письмових робіт

Перевіряється вміння писати з належною швидкістю, правильно відтворюючи форму великих і малих рукописних букв, правильно поєднувати їх у слові і розташовувати слова на лініях сітки зошита.

Перевіряється також уміння оформити письмову роботу: розташовувати на рядку заголовок тексту, дотримуватись полів, виділяти абзаци, акуратно підкреслювати та робити позначки тощо.

У 1 класі для перевірки сформованості графічних навичок письма двічі на рік учням пропонують списати з рукописного чи друкованого матеріалу слова, сполучення слів, невеликі речення (обсяг матеріалу для списування наприкінці року 15-20 слів). Швидкість письма у 1 класі обов’язковому контролю не підлягає (орієнтовно це 10-15 знаків за хвилину).

У 2-4 класах сформованість графічних навичок письма перевіряється раз на рік, у ході контрольного списування, яке проводять наприкінці другого семестру. За якість письма ставлять окрему оцінку.

Оцінювання графічної навички письма здійснюється за такими критеріями:



Рівень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий


1-3

Учень пише, але спотворює форму багатьох букв, робить неправильні поєднання; пише надто дрібними (висотою до 2,5 мм) або надто великими (понад 6 мм) літерами, не витримує однакового нахилу літер, однакового інтервалу між літерами та між словами.

Середній



4-6

Учень пише досить розбірливо, але припускається значної кількості відхилень у написанні букв та їх поєднанні, уподібнюючи окремі букви за формою, що утруднює сприймання тексту.

Достатній

7-9

Учень пише розбірливо, в цілому правильно виписуючи та поєднуючи букви; форма тієї самої букви у всьому тексті переважно однакова, розміри букв, їх нахил близькі до норми; наявна безвідривність у всіх природних поєднаннях букв, однак не завжди правильно здійснені відривні поєднання.

Високий

10-12

Учень пише чітко, правильно виписуючи та поєднуючи букви; розміри букв, їх нахил у межах норми; письмо відзначається індивідуальністю, однак без витіюватих елементів, які заважають сприйманню написаного і гальмують швидкість письма.

При оцінюванні графічних навичок письма враховується його швидкість. Нормативною вважається така швидкість письма (на кінець навчального року): у 2 класі 15-20 знаків за хв, у 3 класі 20-30 знаків за хв, у 3-4 класах – 30-40 знаків за хв.

Учень, у якого швидкість письма нижча за норму, одержує на 1 бал менше, ніж той, на який він заслуговує за загальну якість письма. При цьому наприкінці 1 семестра беруть за основу норми попереднього класу, а наприкінці 2 семестра – норму даного класу.

Культуру оформлення письмових робіт оцінюють раз на семестр, починаючи з 2 класу. Це здійснюється на основі узагальненого аналізу зошитів для поточних та контрольних робіт учнів (беруться до уваги такі аспекти: графічна якість письма, грамотність, охайність, культура оформлення письмової роботи).

У 2 класі вдаються до описової характеристики зошитів – з огляду на загальні характеристики 4 рівнів навчальних досягнень учнів.

У 3, 4 класах як окремі поточні роботи, так і зошити в цілому оцінюють за 12-бальною шкалою.



V. Знання з мови та мовні вміння

Перевіряються вміння розпізнавати мовні явища, групувати, класифікувати мовні одиниці, а також мовні вміння, які стосуються розуміння значення слова, уміння правильно вимовляти слова, утворювати форму слова, будувати (доповнювати, трансформувати) сполучення слів та різні за синтаксичною будовою речення.

У 1, 2 класах перевірку здійснюють усно, у ході поточної роботи над програмовим матеріалом; навчальні успіхи учнів оцінюють словесно.

У 3, 4 класах тричі на семестр здійснюють письмову перевірку, розділивши матеріал з мови на 3 тематичні блоки. Для перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слів, сполучень слів, речень та пов'язаних між собою груп речень (2-3 речення).

Форма такої роботи фронтальна. Усім учням пропонують 4 завдання, які передбачають вибір правильної відповіді з трьох даних варіантів. Наприклад: “Написання слова весна можна перевірити за допомогою слова:  веснянка,  весняний,  весно”. “Яке з даних слів означає людину за її професією:  продавець,  покупець,  молодець?”

Обсяг тестових завдань планується так, щоб учень середнього рівня підготовки міг виконати її за 15-20 хвилин.

Усне опитування стосовно знань з мови та мовних умінь використовується для навчальних, а не для контрольних завдань.

Підсумкова оцінка з мови виводиться на основі зазначених вище основних показників навчальних успіхів школярів. Оцінку в балах виставляють, починаючи з 3 класу.

У 3, 4 класах перевірні види робіт по семестрах розподіляють так:










1 семестр

ІІ семестр

І семестр

ІІ семестр

1

2

3



4

5

6



7

8

9



Аудіювання

Діалогічне мовл.

Усне зв’язне висл.

Читання вголос

Письмовий переказ

Правописні вміння

Техніка письма (оцінюється під час списування)

Зошити


Знання з мови, мовні вміння


1

-

-



-

1

2 (1 списув., 1зор.слух.дикт)


1

1
3


1

1

1



1

1

2 (1 списув., 1 зор.слух.дикт)


1

1
3


1

-

-



-

1

2 (1спис. 1слух.дикт)



1

1
3


1

1

1



1

1

2 (1 списув. 1слух.дикт.)


1

1

3




МАТЕМАТИКА
Об'єктами контролю навчальних досягнень учнів з математики є: знання про:

  • нумерацію чисел (усну й письмову);

  • арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) та їх властивості;

  • рівняння, нерівності, буквені вирази;

  • задачі (їх типи, структуру);

  • геометричні фігури (круг, коло, трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат, п'ятикутник, шестикутник); тіла (куб, куля, циліндр, конус);

  • величини (одиниці довжини - см, мм, дм, м, км; одиниці площі см 2, дм 2, м 2; одиниці швидкості - км/год, м/с; одиниці маси - кг, г, ц, т; одиниці об'єму - л; одиниці часу - год, хв, с; грошові одиниці - к., грн., та співвідношення між одиницями вимірювання (1 см = 10 мм, 1 дм = 10 см і т.п.), залежності між величинами.

уміння:

  • аналізувати математичні об'єкти (числа, геометричні фігури, вирази, величини, задачі тощо);

  • порівнювати математичні об'єкти за окремими властивостями;

  • класифікувати математичні об'єкти;

  • виконувати арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) усним і письмовим способами;

  • розв'язувати задачі та приклади різними способами;

  • будувати геометричні фігури;

  • обчислювати периметр та площу геометричних фігур;

  • використовувати залежності між величинами під час виконання завдань та розв'язування задач.

Засвоєння навчального матеріалу і навчальна діяльність учнів з математики мають різнорівневий характер. Ці рівні можна охарактеризувати так:



І рівень (початковий) - учень розпізнає математичні об'єкти (приклади, задачі, геометричні фігури, символи) запропоновані вчителем, за допомогою вчителя виконує елементарні завдання. Відповідь учня фрагментарна.

II рівень (середній) - учень може відтворити інформацію, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. Частково застосовує свої знання на практиці. Відповідь стисла, учень недостатньо володіє математичним мовленням.

III рівень (достатній) - учень знає істотні ознаки математичних понять, зв'язки між ними; застосовує набуті знання в стандартних ситуаціях, використовує їх на практиці, в повсякденному житті; учень достатньо аргументує свої міркування під час розв'язування завдань, відповідь учня повна, правильна, логічна, але допускаються окремі неточності, які дитина може виправити за вказівкою вчителя.

IV рівень (високий) - учень вільно орієнтується в завданнях, що вимагають перенесення набутих знань в нові умови, пропонує нові шляхи розв'язку математичних задач, здатен виконувати математичні завдання творчого характеру. Учень вміє аналізувати математичні завдання та знаходити шляхи їх виконання. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, з елементами власного судження.
Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.

До грубих помилок належать:

  • обчислювальні помилки в прикладах і задачах у випадках, коли мета завдання - перевірка обчислювальних вмінь та навичок;

  • помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій;

  • неправильне розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;

  • незакінчене розв'язання задачі чи прикладу;

  • невиконане завдання (не приступив до його виконання);

  • незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;

  • невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;

  • невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.

Негрубими помилками є:

  • нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;

  • неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі;

  • неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі;

  • неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;

  • не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення;

  • помилки у записах математичних термінів, символів;

  • неправильні обчислення у випадках, коли мета завдання не пов'язана з перевіркою обчислювальних вмінь та навичок;

  • відсутність відповіді у завданні або помилки у записі відповіді.

Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.
Основними видами перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики є поточна, тематична і підсумкова перевірки.

Знання, уміння і навички учнів з математики оцінюють за результатами усного опитування, поточних, тематичних і підсумкових письмових робіт.



1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка