Академія педагогічних наук україни система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи



Сторінка5/7
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Оцінювання навички читання вголос


4 клас

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий



1

Учень читає складами переважну більшість слів. Темп читання суттєво нижчий від нормативного. Частково усвідомлює зміст окремих фрагментів твору.

2

Учень користується непродуктивним способом читання – словами і складами. Припускається багатьох мовленнєвих та орфоепічних помилок, усвідомлює зміст окремих частин тексту.

3

Спосіб читання в основному залишається непродуктивним. Темп читання частково відповідає нормативному. Учень читає з тривалими паузами, монотонно, припускаючись мовних та орфоепічних помилок. Користуючись допомогою вчителя, не до кінця усвідомлює предметний зміст твору, смислові зв’язки між частинами тексту.

Середній

4

Учень читає словами, з тривалими паузами, невиразно. Темп читання нижчий від нормативного. Припускається 4 і більше помилок щодо правильності й наголошування слів. Розуміння фактичного змісту твору виявляє з частковою допомогою вчителя.

5

Учень в основному володіє навичками зв’язного читання. Темп читання дещо нижчий від нормативного. Припускається 3-4 помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів. Виразність читання потребує суттєвого поліпшення. Предметний зміст усвідомлює з незначною допомогою вчителя. Частково розуміє основну думку змісту твору.

6

Учень читає загалом плавно цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись 3-4 мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. У виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку – з допомогою вчителя.

Достатній



7

Продуктивний спосіб читання, правильність, темп сформовані на достатньому рівні. Учень припускається 1-2 орфографічних помилок та в наголошуванні слів. Під час підготовки до виразного читання користується частковою допомогою класовода у виборі відповідних інтонаційних засобів виразності. Виявляє самостійне розуміння фактичного змісту тексту; в освоєнні основного смислу твору потребує часткової допомоги вчителя.

8

Читання учня є продуктивним, свідомим, правильним, у відповідному темпі. В цілому правильно визначає загальний емоційний настрій твору, але не завжди правильно інтонує у тексті слова, які відбивають емоційний стан героя, стан природи і т. ін. Припускається неточностей в інтонуванні окремих речень. В освоєнні основного смислу твору користується незначною допомогою педагога.

9

Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Загалом самостійно правильно добирає усні мовленнєві засоби виразності і застосовує їх під час читання. Іноді припускається неточностей в інтонуванні тих частин тексту, де є приховані почуття, підтекст, динаміка емоцій. Припускається окремих орфоепічних помилок. Учень демонструє належний рівень розуміння фактичного змісту й основного смислу твору.

Високий


10-11

Навичка читання вголос з урахуванням всіх її характеристик сформована на високому рівні. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. Під час читання учень, крім мовленнєвих, використовує позамовні (жести, міміку) засоби виразності. Самостійно усвідомлює основний смисл твору.

12

Свідоме, правильне, виразне читання з використанням основних мовленнєвих і позамовних засобів виразності, з допомогою яких учень виражає розуміння фактичного змісту і основного смислу твору, своє і авторське ставлення до нього. Виявляє уміння самостійно планувати, а потім аналізувати свій виступ, коректувати його відповідно до мети висловлювання.


Оцінювання навички читання мовчки

4 клас

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий

1

Учень читає напівголосно у темпі, суттєво нижчого від нормативного на 20-30 слів. Розуміє окремі події у змісті твору.

2-3

Темп та спосіб читання мовчки не відповідають критеріям цього виду читання. Відсутнє цілісне уявлення про фактичний зміст твору. Учень не може пояснити, як пов’язані між собою події у тексті.

Середній

4

Учень читає пошепки у темпі, нижчому від нормативного на 8-10 слів. Дає правильні відповіді на окремі запитання, пов’язані з розумінням фактичного змісту твору.

5

Темп читання наближається до нормативного. Спосіб читання є перехідним від читання вголос до читання мовчки. Характер відповідей на запитання свідчить про неповне розуміння предметного змісту твору.

6

Темп читання загалом відповідає нормативному. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи від час читання багатоскладових та важких для розуміння слів. Рівень розуміння фактичного змісту нескладного тексту є загалом задовільним, а основний смисл залишається неосвоєним.

Достатній

7

Темп читання дещо перевищує межу норми цього виду читання. Школяр виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору, значення окремих слів, висловів.

8

Темп читання перевищує нижню межу норми; спосіб читання є достатньо сформованим. Учень усвідомлює фактичний зміст будь-якого програмового тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Правильно виконує 2/3 частини запропонованих завдань.

9

Спосіб читання свідчить про належний рівень сформованості цього виду читання. Рівень розуміння фактичного змісту й основного смислу є достатнім. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання.

Високий

10-11

Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання – без зовнішніх мовленнєвих рухів. Відповіді на запитання свідчать про розуміння в повному обсязі фактичного змісту та основного смислу творів різного ступеня складності. Учень іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту.

12

Темп читання, як правило, в 1,5-2 рази перевищує показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання. Воно характеризується повнотою, глибиною, точністю розуміння змісту та основного смислу різних за ступенем складності програмових текстів. Учень правильно відповідає на всі запитання.

Крім навички читання вголос і мовчки, у 3-4 класах контролю й оцінюванню підлягають також інші читацькі уміння, окреслені змістовими лініями Державного стандарту та навчальними програмами.

Це:


  • елементарні знання з кола читання читання (вміти правильно назвати прізвища, імена відомих дитячих письменників та їх твори; усвідомлювати взаємозв’язки: автор – твір – тема; книжки – теми та ін.);

  • практичне засвоєння школярами доступних літературознавчих понять (сюжет, композиція, персонаж, тема, основна думка твору та ін.);

  • комплекс умінь, які забезпечують повноцінне сприймання, засвоєння, відтворення змісту різножанрових творів (визначати тему та основну думку твору, переказувати прочитане, орієнтуватися в структурі тексту, ділити його на логічно завершені частини, встановлювати зв’язки між частинами тексту, розрізняти вивчені твори за їх жанровими ознаками, сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у творі, висловлювати оцінні судження про прочитане та ін.);

  • система бібліотечно-бібліографічних, книгознавчих умінь (самостійний вибір книжок у бібліотеці з допомогою довідково-бібліографічного апарату, функціональне користування структурними елементами дитячої книжки, уміння працювати зі словниками, енциклопедіями тощо).

Перевірка та оцінювання зазначених умінь проводиться у процесі поточного опитування і враховується у підсумковому оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр.

Навчальними програмами у 2-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер і не передбачає оцінювання творчих умінь як обов’язкового результату навчання.


Оцінювання читацьких умінь учнів

(3-4 класи)


Рівні навчальних

досягнень



Бали

Критерії оцінювання і норми читацької діяльності

Початковий


1

------


2

-------


3

Учень переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не пов’язаними між собою реченнями. Припускається багатьох мовних та мовленнєвих помилок.

Учень відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається багатьох мовних та мовленнєвих помилок.

----------------------------------------------------------------------

Учень переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох мовних та мовленнєвих помилок.



Середній

4
-------

5


-------

6


Учень більш-менш зв’язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу. Є мовні і мовленнєві помилки.

З допомогою вчителя може назвати 1-2 програмових твори, не вказуючи їх авторську приналежність.

----------------------------------------------------------------------

Учень зв’язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Є мовні й мовленнєві помилки.

З допомогою вчителя розуміє тему твору, розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2-3 вивчених програмових творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки вчинків персонажів (“хороший”, “поганий”).

---------------------------------------------------------------------

Учень переказує зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Мовлення не вирізняється багатством словника. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору. Є мовні й мовленнєві помилки.

З частковою допомогою вчителя розуміє тему твору, висловлює (без аргументації своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично, розрізняє казку, вірш, оповідання; структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; наводить кілька прикладів програмових літературних творів, окремі з них – за авторською приналежністю; за завданням учителя визначає в тексті окремі яскраві, образні вислови.


Достатній

7

-------


8

-------
9



Учень відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв’язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається мовних та мовленнєвих помилок.

З незначною допомогою вчителя розуміє тему твору, може її сформулювати, складає план; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3-4 вивчених творів та їх авторів; розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч неповно розуміє їх функції у творі.

---------------------------------------------------------------------

Учень загалом самостійно зв’язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему (з незначною допомогою вчителя); складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є окремі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1-2 приклади.

Правильно наводить 4-5 прикладів програмових творів.

Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди використовує набуті уміння у навчальній діяльності.

----------------------------------------------------------------------

Учень самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє сформулювати його тему, скласти план.

Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал.

Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Є поодинокі мовленнєві помилки.

Правильно наводить 5-6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок).

Орієнтується у структурі дитячої книжки. Потребує удосконалення уміння орієнтуватись у книжках довідкового характеру.


Високий

10

-------


11

-------


12

Учень самостійно зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору.

Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі.

Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обгрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору.

Вміє користуватись структурними елементами дитячої книжки з метою раціональної організації навчальної діяльності.

----------------------------------------------------------------------

Учень самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу)зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін.

Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими різновидами, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.

Виявляє уміння раціонально використовувати елементи, дитячі книжки у навчальній діяльності.

----------------------------------------------------------------------

Учень самостійно, яскраво, образно, повно, логічно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного.

Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи переконливі аргументи щодо певної позиції.

Виявляє уміння функціонально використовувати під час переказу вивчені засоби художньої виразності.

Самостійно орієнтується в колі дитячого читання, розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю, орієнтується в структурі художньої, навчально-художньої, довідкової дитячої книжки, самостійно застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності.



УКРАЇНСЬКА МОВА


(для шкіл з російською мовою навчання)
В основу критеріїв і норм оцінювання досягнень молодших школярів з української мови так само, як і з російської, покладено функціональний підхід до шкільного мовного курсу, який передбачає таке співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання і письма. Мовні знання й уміння хоч і важливі, однак підпорядковуються формуванню практичних умінь з мови і мовлення.

Таким чином, об’єктами перевірки й оцінювання у 1-4 класах є:



  • усі види мовленнєвої діяльності;

  • знання про мову і мовлення, мовні уміння і навички;

  • орфографічні та пунктуаційні уміння і навички;

  • графічні уміння і навички;

  • етнокультурознавчі знання.

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів проводиться в рівнях і балах – за 12 бальною шкалою.

У 1-2 класах оцінювання в балах не проводиться. У 1 класі на кінець року, а, починаючи з 2 класу, – у кінці кожного семестру (двічі на рік) проводиться підсумкова перевірка досягнень учнів, за результатами якої виводяться рівні оволодіння навчальним матеріалом: високий, достатній, середній, початковий.


Перевірка й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності

І. Аудіювання

Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного-двох прослуховувань (у 1-2 класах) й одного – у 3-4 класах.

У 1 класі перевіряється розуміння фактичного змісту (про кого, що розповідається, що саме). У 2-4 класах, крім фактичного змісту, перевіряється розуміння:


  • основної думки;

  • причиново-наслідкових зв’язків;

  • виражально-зображувальних засобів тексту (починаючи з 3 класу).

Методика перевірки така сама, як і з російської мови .

Якщо учень з різних причин не брав участі в роботі, він має пройти додаткову перевірку.

Матеріалом для контрольної перевірки сформованості аудіативних умінь є зв’язний текст (невелика за розміром казка або уривок, оповідання, сюжетний вірш).
Основні обсяги текстів для аудіювання та часу їх звучання


Клас

Кількість слів

Час звучання (в хв)

1

80 – 100

1 – 1,2

2

120 – 160

1,5 – 2

3

180 – 240

2 – 2,5

4

260 – 300

2,5 – 3

За результатами перевірки визначаються рівні аудіювання. У 1-2 класах учень вибрав правильні відповіді на 4 запитання – високий рівень, на 3 – достатній, на 2 – середній, на 1 – низький. У 3-4 класах відповідно на 5 запитань високий рівень, на 4 – достатній, на 3 – середній, на 2 і менше – початковий.


ІІ. Говоріння (діалогічне й монологічне мовлення)

1. Діалогічне мовлення.

Перевіряються уміння:


  • складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації (теми) й мети спілкування (мовленнєвого завдання);

  • додержуватись правил етикету (не перебивати співрозмовника, уважно слухати, дивлячись у вічі);

  • вживати етикетну лексику й українські форми звертання;

  • дотримуватись норм української літературної мови.

Методика перевірки.

У 1-2 класах учитель пропонує ситуативний малюнок на побутову тему або тему з шкільного життя. На ньому художник змалював обставини реальної дійсності, у зв’язку з якою учні мають будувати діалог. Учні розглядають малюнок, учитель призначає їх на ролі, ставить мовленнєве завдання залежно від змісту малюнка і діти після обдумування вступають у діалог.

У 3-4 класах для перевірки умінь діалогічного мовлення пропонується уявна ситуація, у зв’язку з якою учні мають провести діалог. Учитель призначає двох учнів на ролі й визначає мовленнєве завдання. Наприклад:


  • Уяви собі, що тебе, Михайлику (Оленко і т.д.), запросив до себе в гості твій друг (подруга) … . Але ти не знаєш, де він (вона) живе – уявна ситуація мовлення. Отже, ти, …, будеш другом (подругою) і запрошуєш у гості, а ти , Михайлику (Оленко), … маєш розпитати свого друга (подругу), де він живе, як доїхати – мовленнєве завдання.

Після 1-2 хвилин обдумування учні вступають у діалог. Перевірка умінь діалогічного мовлення здійснюється у парах. У процесі перевірки береться до уваги не тільки кількість реплік, але й самостійність (без підказки вчителя чи з підказкою (допомогою) – однією чи кількома), а також інші вимоги, які ставляться до діалогічного мовлення.

Обсяги діалогів у 1 класі становлять 2-3 репліки, у 2 класі – 3-4; у 3 – 4-5 реплік, у 4 – 5-6 .

2. Монологічне мовлення

У початкових класах, починаючи з 1, формуються уміння монологічного мовлення: від дослівного переказування, творення тексту за аналогією до розповіді за опорними словами, малюнком, планом та без них з орієнтацією на слухача чи слухачів.

У середині та в кінці навчального року (у 1 класі лише в кінці) перевіряються уміння:


  • дослівно переказувати текст, сприйнятий на слух (1 клас);

  • переказувати стисло чи вибірково (2-4 класи) текст, сприйнятий на слух або прочитаний самостійно);

  • будувати зв’язне висловлювання (розповідь чи опис) за змістом малюнка (2-4 класи).

При оцінюванні враховуються такі критерії:

  • самостійність (міра допомоги) при переказуванні тексту чи при його побудові;

  • рівень розкриття теми;

  • змістовність, логіка викладу, стилістична вправність;

  • орфоепічна, граматична й лексична правильність мовлення.


Методика перевірки. Перевірка сформованості діалогічного та монологічного мовлення проводиться так, щоб кожен учень протягом року мав можливість одержати одну оцінку за діалогічне й одну – за монологічне мовлення. Оцінки накопичуються в окремих колонках журналу, не позначені датою, орієнтуючись на які учитель виводить підсумковий бал.

Усний переказ. Для переказування близько до тексту добирається невеликий за обсягом художній текст-розповідь, який читається вчителем безпосередньо перед перевіркою рівня умінь монологічного мовлення: у 1 і 2 класах – двічі, а в 3-4 класах – один раз.



Обсяги текстів для дослівного переказування

(враховуються повнозначні слова)


Клас

Кількість слів

1

45 – 50

2

55 – 60

3

60 – 65

4

70 – 75

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказування може бути наполовину більшим.

Усний твір. Для перевірки умінь складати текст-розповідь добирається нескладний за змістом сюжетний малюнок, для опису – предметний.

Орієнтовні обсяги складених учнями текстів: у 2 класі – 3-4 речення, у 3 класі – 5-6 речень, у 4 класі – 6-7 речень.

Рівні мовлення і бали визначаються за такими критеріями:


Клас

Рівень

Бал

Критерії оцінювання

1-2
3-4

Початковий



-
3-1

Діалогічне мовлення. Учень повторює діалог, опрацьований на попередніх уроках, потребує значної допомоги вчителя, допускає паузи, лексичні та орфоепічні помилки (6 і більше).

Монологічне мовлення. Учень розповідає із значною допомогою вчителя у вигляді запитань, підказок слів. Переказування чи розповідь уривчасті, багато повторів, є алогізми, зміст повністю не переданий. Допускає більше 6 лексичних, граматичних та орфоепічних помилок.

1-2
3-4

Середній



-
6-4

Діалогічне мовлення. Учень вступає в діалог, уміє вислухати співрозмовника, але допускає паузи під час відповіді, потребує допомоги (підказки) вчителя, допускає помилки у формі звертання, лексичні й орфоепічні (до 4-5). Обсяг діалогу – 2 репліки на кожного.

Монологічне мовлення. Учень переказує (розповідає) текст, при цьому потребує допомоги вчителя. Розповідь складається з 3 двоскладних речень. Допускає до 6 орфоепічних, граматичних та лексичних помилок.

1-2
3-4

Достатній





-
9-7

Діалогічне мовлення. Учень швидко вступає у діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику. Однак у процесі діалогу допускає паузи, лексичні помилки, окремі (1-2) орфоепічні помилки, які виправляє після зауваження вчителя. Кількість реплік відповідає вимогам.

Монологічне мовлення. Учень самостійно переказує текст чи будує розповідь за малюнком змістовно, логічно. При цьому допускає повтори слів, паузи, 1-2 орфоепічні чи граматичні помилки та 1-2 – лексичні.

1-2
3-4

Високий




-
12-10

Діалогічне мовлення. Учень швидко вступає у діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику. Допускає 1-2 орфоепічні, граматичні чи лексичні помилки, які сам або з незначною допомогою вчителя виправляє. Кількість реплік відповідає вимогам.

Монологічне мовлення. Учень самостійно переказує текст чи будує його за змістом малюнка зв’язно, логічно, змістовно, стилістично вправно. Обсяг тексту відповідає вимогам. Допускає окремі помилки в мовленні (1-2), які виправляє самостійно або з незначною допомогою вчителя.

*Орієнтиром у визначенні того чи іншого балу в межах одного рівня є більша чи менша кількість помилок та власний досвід учителя.
ІІІ. Читання і письмо

3. Читання.

Починаючи з 2 класу, перевіряються уміння читати вголос правильно, свідомо, плавно, з нормальною для усного мовлення швидкістю ( не уповільнено і не надто швидко), дотримуючись логічних пауз, інтонуючи кінець речень відповідно з розділовими знаками.

Методика перевірки. Перевірка умінь читати вголос здійснюється індивідуально. Для цього учневі пропонується для читання прозовий чи віршований текст, в тому числі й українознавчого характеру, який опрацьовувався на попередніх уроках, і дається завдання прочитати його вголос перед класом. Після читання у 2 класі ставиться 4, а в 3-4 класах – 5 запитань з варіантами відповідей (тести) для з’ясування розуміння змісту прочитаного, основної думки, значення окремих слів та виразів.

Для читання добираються невеликі за обсягом тексти чи закінчені уривки текстів або більший текст, поділений на частини для читання кожної окремими учнями.


Орієнтовна кількість слів у текстах для читання вголос


Клас

Кількість слів

2

35 – 45

3

45 – 55

4

55 – 65

Швидкість читання вголос не вимірюється. Орієнтиром є плавне читання з нормальною для усного мовлення швидкістю. Як правило, у 3-4 класах учні читають українською мовою майже з такою ж швидкістю, як і російською (відстають лише слабші учні). У 2 класі темп читання українською мовою дещо нижчий, ніж російською, допускається поскладове прочитування окремих багатоскладових слів.

У 2 класі на основі перевірки умінь читати вголос українською мовою виводяться рівні, а в 3-4 класах, крім того, ці уміння оцінюються і в балах.
Критерії оцінювання читацьких умінь та розуміння прочитаного


Клас

Рівень

Бал

Критерії оцінювання

2
3-4

Початковий




3-1

Учень читає тихо, недочитує закінчення окремих слів, перекручує слова, наявні паузи, поскладове читання, не вміє інтонувати речення, допускає низку помилок у вимові слів, наголошуванні. Виявляє певне розуміння прочитаного за допомогою навідних запитань.

2
3-4

Середній




6-4

Учень читає в міру голосно. Однак темп читання нерівномірний, в окремих випадках наявні паузи, перекручування деяких слів, поскладове читання.

Виявляє неповне розуміння прочитаного. Відповідає правильно лише на 2-3 поставлених запитання.



2
3-4

Достатній




9-7

Учень читає в міру голосно, плавно, в основному правильно вимовляє слова, дотримується логічних пауз, правильно інтонує речення, однак у процесі читання допускає 2-3 помилки (орфоепічні, інтонаційні, у наголошуванні).

Виявляє повне розуміння прочитаного, однак може допустити 1-2 помилки в поясненні слів чи виразів.



2
3-4

Високий



12-10

Учень читає в міру голосно, плавно; правильно вимовляє слова, дотримується логічних пауз, правильно інтонує кінець речень.

Виявляє повне розуміння прочитаного (дає правильні відповіді на всі запитання до тексту в тому числі й етнокультурознавчого характеру).

У процесі читання може бути допущено 1-2 помилки в наголошувані слів чи вимові окремих звуків, або 1-2 помилки у поясненні слів чи виразів.

П и с ь м о. Починаючи з 2 класу в учнів формуються уміння писати, вживаючи букви українського алфавіту. У кінці навчального року у 2 класі перевіряється якість їх сформованості.



Методика перевірки.

Перевірка здійснюється фронтально. Учням пропонується текст для списування, в якому пропущені букви і, и, е, є, ї, ґ тобто букви, які найчастіше піддаються інтерференції, в результаті чого учні вживають на їх місці відповідні букви російського алфавіту. Обсяг тексту для списування 35-40 слів. Час роботи - 15-20 хвилин. Крім того, здійснюється поточна перевірка зошитів і результати її враховуються при виведенні рівнів.

Під час оцінювання навичок письма у 2-4 класах беруться до уваги техніка письма та культура запису. Якість навичок письма перевіряється щотижнево, а в кінці кожного семестру у відповідну графу журналу у 3-4 класах виставляється узагальнена оцінка за ведення зошитів.
Рівні оцінювання навичок письма у 2 класі


Рівні

Характеристика письма

Початковий

Учень виконав роботу, але неохайно. Допущено більше 6 графічних помилок, в тому числі на вживання букв українського алфавіту.

Середній

Учень пише в основному акуратно, каліграфічно. Однак допущено 4-6 помилок у вживанні букв українського алфавіту, на пропуск, перестановку букв.

Достатній

Учень пише акуратно, каліграфічно. Допускає 2-3 помилки у вживанні букв українського алфавіту, на пропуск чи перестановку букв.

Високий

Учень пише акуратно, каліграфічно, грамотно, правильно вживає букви українського алфавіту. При цьому допускається 1 помилка на їх заміну, пропуск чи перестановку букв.


ІV. Оцінювання знань з мови, мовлення та мовних умінь

Оцінювання мовних знань та умінь відбувається у 3-4 класах після опрацювання певних тем (“Звуки і букви”, “Орфографія”, “Будова слова”, “Речення”, “Текст”, “Іменник”, “Змінювання іменників за відмінками” тощо).



Методика перевірки.

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі з виконанням завдань тестового характеру.

Учням пропонуються завдання на:


  • розпізнавання вивчених мовних явищ (підкреслити, позначити, виписати);

  • виявлення відмінностей у подібних явищах російської й української мов;

  • класифікацію (групування);

  • добір власних прикладів, утворення словосполучень, речень із заданих слів, доповнення і побудова речень, тексту, сполучення чи доповнення частин прислів’їв і приказок, добір синонімів чи заміна слів синонімами; встановлення за допомогою сполучників зв’язку між частинами речень тощо.

Контрольна робота складається з 4 завдань, з них 1– на виявлення знань з мови, 3 – на виявлення рівня практичних умінь.

Обсяг завдань має бути таким, щоб учні могли виконати їх за 15-20 хвилин. Час, який лишається, використовується для перевірки умінь аудіювання чи письма (списування).

За кожне бездоганно виконане завдання з мови учень одержує 2 бали. При цьому додається один бал за самостійно і правильно дібрані приклади, дописування ряду слів, добір синонімів і т.п.

Якщо учень з певних причин не виконав або не виконував роботу, йому надається можливість виконати подібну.


V. Оцінювання орфографічних та пунктуаційних умінь учнів.

У 3-4 класах перевіряється рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів. Формами її перевірки є контрольне списування та диктант.

Перевіряються уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, написання яких діти запам’ятовували, правильно оформляти роботу, вживати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил.

Методика перевірки.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

Для контрольної роботи (списування чи диктанту) добирається доступний для учнів даного класу текст, максимально насичений орфограмами та пунктограмами на попередньо засвоєні правила (не менше 2-3 орфограм та пунктограм на кожне). При цьому слід уникати текстів, у яких є багато нових, незрозумілих слів. Поодинокі слова слід пояснювати і записувати на дошці.
Обсяги текстів для контрольних робіт

(списування, диктанти)


Клас

Кількість слів на кінець семестру

І семестр

ІІ семестр

3

45 – 50

55 – 60

4

60 – 65

70 – 75


Оцінювання. Контрольний диктант оцінюється в балах, відповідно виводяться рівні.

При оцінюванні слід брати до уваги, що:



  • усі орфографічні помилки вважаються грубими;

  • пунктуаційні помилки прирівнюються до орфографічних;

  • 2 помилки на заміну букв українського алфавіту, пропуск, перестановку букв вважаються однією негрубою, 3 помилки – однією грубою (прирівнюються до однієї орфографічної);

  • 3 виправлення прирівнюються до однієї негрубої помилки;

  • помилка в одному слові, що повторюється кілька разів, вважається однією; помилки на одне правило в різних словах – різними;

  • орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, які не вивчалися, виправляються, але не враховуються при оцінюванні диктанту, крім випадків, коли слова були записані на дошці, а пунктограми продиктовані.


Нормативи оцінювання

орфографічної та пунктуаційної грамотності


Рівні

Бали

Кількість помилок

Початковий

1

2

3



8

10-11


12 і більше

Середній

4

5

6



5 (2 грубі й 3 негрубі або навпаки)

6 (3 грубі й 3 негрубі)

7 (3 грубі й 4 негрубі або навпаки)


Достатній

7

8

9



3 негрубі

3 (2 грубі й 1 негруба або навпаки)

4 (2 грубі й 2 негрубі )


Високий

10

11

12



-

1 негруба (пропуск, заміна, перестановка букв)

2 негрубі



Виведення рівнів та підсумкових балів за семестр.

Підсумковий рівень за семестр виводиться у 2 класі (у 1 – за рік). Оскільки оцінювання в балах не проводиться, рівні мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння – діалогічне й монологічне – та читання і письмо (2 клас) виводяться на основі спостережень та проведення контрольних зрізів – у 1 класі в кінці року, у 2 класі в кінці кожного семестру.

У 3-4 класах у кінці кожного семестру виводиться підсумковий бал, який відповідає тому чи іншому рівню. Підсумковий бал узагальнено відображає мовну й мовленнєву підготовку учня й складається з результатів оцінювання:


  • аудіювання;

  • говоріння (діалогічне й монологічне);

  • читання й розуміння прочитаного;

  • знань про мову й мовні та етнокультурознавчі уміння;

  • орфографічні уміння;

  • ведення зошитів.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюється: аудіювання, списування, диктант, мовні знання й уміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалогічне й монологічне мовлення), читання вголос і розуміння прочитаного, етнокультурознавчі знання та уміння.

Оцінювання навичок говоріння і читання вголос та розуміння прочитаного здійснюється протягом семестру шляхом поступового накопичення балів. Для виведення підсумкової оцінки можуть братися останні показники, що свідчать про зростання умінь і навичок. В окремих випадках проводиться індивідуальне контрольне оцінювання. Можливі варіанти, коли учні, які протягом семестру мають високі показники, одержують підсумковий бал без додаткової перевірки.

Ведення зошитів оцінюється за 12-бальною шкалою 2 рази за семестр, хоч перевіряються щотижнево. При цьому враховується грамотність записів, охайність, виконання всіх завдань, техніка письма, культура оформлення робіт.
Критерії оцінювання поточних письмових робіт у зошитах.


Клас

Рівень

Бали

Критерії оцінювання

2

3-4


Початковий

1-3


Робота виконана, однак у ній допущено 8 і більше орфографічних та пунктуаційних помилок; спотворені форми багатьох букв, неправильні їх поєднання, не витримується однаковий нахил літер та їх розмір; є багато відхилень від вимог до культури оформлення письмових робіт.

2

3-4


Середній

4-6


Робота виконана в цілому грамотно, однак у ній допущено 5-7 орфографічних та пунктуаційних помилок; робота написана розбірливо, але є значна кількість відхилень у написанні букв та їх поєднань; наявні окремі відхилення від вимог до культури оформлення письмових робіт.

2

3-4


Достатній

7-9


Робота виконана грамотно, допущено 2-4 помилки; написана розбірливо, букви та їх поєднання в цілому зображені правильно; відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні.

2

3-4


Високий

10-12


Робота виконана грамотно, допускається 1 груба чи 1 негруба помилки; написана чітко, з дотриманням правильного накреслення літер та їх сполучень; належна культура оформлення.

Протягом семестру досягнення учня з тих чи інших видів мовленнєвої діяльності чи знань з мови оцінюється в балах. У журналах для цього відводяться окремі колонки, в яких не проставляється дата: “Аудіювання”, “Говоріння”, “Читання і розуміння прочитаного”, “Ведення зошитів”, “Мова”, “Диктант”, “Списування”, “Етнокультурознавчі знання”.

Підсумкове оцінювання проводиться за тією самою методикою, що і з російської мови.


Поділ програмового матеріалу на тематичні блоки

У 3-4 класах підсумковий контроль за результатами опанування програмовим матеріалом з мови здійснюється тематично. У підручниках мовний матеріал об’єднується в розділи, кожен з яких є певним тематичним блоком. Якщо розділи надто великі за кількістю відведених на них годин, їх необхідно ділити на 2 групи (7-10 годин). Наприклад, у 3 класі розділ “Звуки і букви” тісно пов’язаний з орфографією. Він включає 14 тем. Тому його варто поділити на 2 частини і провести 2 контрольні роботи: одна на перевірку мовних знань і умінь (15-20 хв) і умінь аудіювання (решта часу уроку); наступна – контрольний диктант (перевіряється орфографічна грамотність учнів). Розділ “Текст. Речення” також включає дві тематичні групи тісно пов’язані між собою і передбачає опрацювання мовного матеріалу та розвиток мовленнєвої діяльності. Відповідно проводяться дві контрольні роботи: одна – на перевірку мовних знань та умінь, друга – на перевірку мовленнєвих, пов’язаних із уживанням речень, різних за інтонацією, структурування тексту тощо.



1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка