Академія педагогічних наук україни система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи



Сторінка4/7
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7


ІV. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт
У 1 класі навичка письма формується одночасно з навичкою читання. Однак, у силу об’єктивних причин, здебільшого пов’язаних з психофізіологічними можливостями учнів, навичка письма відстає від навички читання. З тим, щоб певною мірою досягти синхронності розвитку цих важливих навичок, з боку вчителя повинен здійснюватись щоденний контроль та надаватись індивідуальна допомога кожному учню щодо становлення навичок письма.

Основними об’єктами контролю у 1 класі мають стати уміння, які викладені у програмі з навчання грамоти.

Контроль відбувається поточний та підсумковий.

Поточний контроль може бути у формі усного опитування (наприклад, пояснити відмінність, подібних за формою літер, розповісти правило посадки за партою) чи письмового виконання певного завдання (наприклад, поєднати великі літери з малими, списати з друкованих складів), а також у формі спостереження за процесом письма учня (наприклад, за поставою, рухом руки у рядку).

Щоденному контролю підлягає дотримання дітьми гігієнічних правил письма, формування уміння рухати руку впоперек і упродовж рядка, якість ведення зошита.

На уроках письма у 1 класі одночасно з графічною навичкою реалізується перше практичне ознайомлення з елементами орфографії та пунктуації, знання яких мають контролюватись протягом букварного періоду.

Підсумковий контроль умінь та навичок відбувається двічі на рік. У кінці І семестру пропонується списування речення (рукописного) з 3-4 слів, враховуючи прийменники (наприклад, У Олі квіти. На столі ваза) або двох словосполучень (наприклад, висока сосна, велике село). У кінці року пропонується друкований текст для списування, з 12-15 знайомих дітям слів (враховуючи прийменники). Наприклад: “Ранок. У хаті тихо. Сонце світить на диван. Там спить мій кіт.”

При перевірці тексту до уваги беруться такі чинники: пропорційність, нахил, поєднання літер, а також пропуск, заміна, перестановка букв, позначення на письмі початку та кінця речення.

Під час списування учнями тексту необхідно проконтролювати технічний бік письма за такою схемою:


Прізвище учня

Сидить:

рівно +,

нерівно –



Тримає

Рухає руку

вільно +


скуто -

Гігієнічних правил

дотрим. +

не дотрим. –

Ручку


правильно +

неправильно –


Зошит


правильно +

неправильно–


Перевірка швидкості письма у 1 класі не є обов’язковою. Орієнтовно вона може бути 10-15 зн./хв.

На кінець 1-го року навчання визначають рівні сформованості навичок письма за такими критеріями:


Рівні

Критерії

Початковий

Пише всі букви. Списує слова складами. Гігієнічних правил письма учень дотримується тільки за вимоги вчителя. Часто порушує лінійність письма. Букви різні за розміром, замість рукописних літер пише друковані, окремі букви не поєднує, або поєднує неправильно. Під час списування робить більше 5 орфографічних помилок.

Середній

Списує односкладові слова. Техніка письма у стані становлення. Гігієнічних правил учень дотримується за допомогою вчителя. На письмі зустрічається “дзеркальність”, ламані елементи букв, зворотнє направлення письма літер, злите їх письмо, розтягнуті поєднання. Літери непропорційні. Робить не більше 4 орфографічних помилок.

Достатній

Рухи руки автоматизовані частково. Букви переважно пропорційні, з однаковим нахилом. Учень дотримується майже всіх типів поєднань літер, гігієнічних правил письма. Списує відразу 1-2 слова з першого прочитування. Робить 2-3 орфографічні помилки.

Високий

Переважають автоматизовані рухи руки. Письмо чітке (літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані). Дотримується переважно всіх гігієнічних правил письма. Списує відразу 2-3 слова з першого прочитування. Робить не більше однієї орфографічної помилки.

Перевіряючи навички письма, у 2-4 класах необхідно брати до уваги формування графічних, технічних умінь та навичок, швидкість письма, а також ведення зошита. Швидкість письма перевіряється один раз наприкінці навчального року. Ведення зошита – чотири рази на рік (двічі у кожному семестрі). Результати всіх перевірок оцінюються відповідним балом. Для учнів 2 класу визначається тільки рівень (без балів).

Темп письма перевіряється шляхом списування з друкованого тексту, без будь-яких граматичних завдань. Текст підбирається доступний для розуміння учнями даного класу, без прямої мови, віршів тощо. Під час списування учнями тексту вчитель (асистент) спостерігає за дотриманням кожною дитиною гігієнічних правил і позначає у схемі. У схему заносяться й інші показники, які допоможуть точніше визначити рівень сформованості потрібних навичок письма (особливо для учнів 2 класу, де зустрічаються серйозні графічні помилки).
Схема для аналізу списування у 2-4 класах


№ п/п

Прізвище, ім’я учня

Кількість знаків за хв (букв, розділових знаків)

Пропорційність букв: так +, ні –

Поєднання :

прав. +, неправ. –



Нахил букв:

Однаковий +, неоднаковий –



Сидить:

прав. +, неправ. –



Тримає ручку:

прав. +, неправ. –



Тримає зошит: прав. +, неправ. –

Рух руки у рядку: вільний.+, скутий -. –

1

2






























Показники середньої швидкості письма по класах:

ІІ клас – 16–20 знаків за хвилину

ІІІ клас – 21–30 знаків за хвилину

ІV клас – 31–40 знаків за хвилину

Оцінювання культури оформлення письмових робіт здійснюється за такими параметрами: каліграфічний бік письма, охайність, оформлення письмової роботи відповідно її виду.

На кінець року у 2-4 класах оцінювання навичок письма відбувається за такими критеріями.


Рівні

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1
2
3



Всі букви між собою поєднані. Рукописний текст читається, але важко. Письмо неякісне: дрібне (висота літер до 2,5 мм) або велике (висота літер від 6 мм); широке чи стисле, окремі букви спотворені, наявні вичурні елементи, нечіткі поєднання букв. Гігієнічних правил дотримується тільки за спонуканням учителя.

Дотримується окремих правил ведення зошита .



Середній

4
5
6



Рукописний текст відносно читабельний. Техніка письма сформована, але не повністю (часто міняє положення руки). Букви у тексті переважно рівномірні. Окремі букви уподібнюються між собою за формою. Дотримується гігієнічних правил письма та відтворює правильні рухи руки у рядку частіше під контролем учителя, ніж самостійно. Письмові роботи виконуються з частими відступами від правил їх оформлення.

Достатній

7
8
9

Техніка письма майже відпрацьована. Письмо відносно якісне (форма однієї й тієї ж букви у всьому тексті переважно однакова, зберігається безвідривність у всіх природних поєднаннях літер, не завжди акуратні елементи, які виходять за межі рядка). Гігієнічні правила старається виконувати. Рукописний текст читається. Темп письма достатній. Письмові роботи переважно виконуються акуратно, однак спостерігається незначні 2-3 відступи від правил оформлення робіт.

Високий

10
11
12

Техніка письма відпрацьована. Письмо плавне. Рукописний текст легко читається. Темп письма задовольняє процес роботи на уроці. Учень постійно чи періодично, але самостійно контролює всі гігієнічні правила письма. самостійно вводить форми букв, типи поєднань, які не заважають легкому сприйманню написаного та не гальмують швидкість письма. Дотримується всіх правил ведення зошита.


V. Ведення зошитів

При оцінюванні поточних робіт у зошиті беруться до уваги такі чинники: грамотність, графічна якість письма, охайність і культура оформлення письмової роботи.

Підсумковий бал за ведення зошитів виставляється двічі на семестр, починаючи з 3 класу. Пріоритетним у його визначенні є дотримання учнем вимог, які ставляться до оформлення письмових робіт.
Критерії оцінювання поточних письмових робіт у зошитах.

Клас

Рівень

Бали

Критерії оцінювання

1-2

3-4


Початковий

1-3


Робота виконана, але спотворені форми багатьох букв, неправильні їх поєднання, не витримується однаковий нахил літер та їх розмір; вимоги до культури оформлення письмових робіт виконуються частково; допущено 8 і більше орфографічних та пунктуаційних помилок.

1-2

3-4


Середній

4-6


Робота написана розбірливо, але є значна кількість відхилень у написанні букв та їх поєднань; вимоги до культури оформлення письмових робіт в основному виконуються; допущено 5-7 орфографічних та пунктуаційних помилок.

1-2

3-4


Достатній

7-9


Робота написана розбірливо, букви та їх поєднання в цілому зображені правильно; відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні; допущено 2-4 помилки.

1-2

3-4


Високий

10-12


Робота написана чітко, з дотриманням правильного накреслення літер та їх сполучень; належна культура оформлення роботи; допускається 1 груба чи 1 негруба помилки.


VІ. Виведення підсумкового балу за семестр (рік)

Підсумковий бал виставляється наприкінці кожного семестру (року). Він узагальнено відображає рівень навчальних досягнень учня з української мови.

Підсумковий бал виводиться на основі оцінювання знань, умінь та навичок з таких аспектів:


  • слухання-розуміння (аудіювання);

  • діалогічне мовлення;

  • монологічне мовлення (усний переказ чи твір);

  • читання вголос;

  • письмо (письмовий переказ);

  • знання про мову й мовлення, мовні уміння і навички;

  • орфографічні та пунктуаційні навички (диктант);

  • графічна навичка письма (контрольне списування);

  • ведення зошитів.

У класному журналі на кожний вид перевірки відводиться окрема колонка: “аудіювання”, “діалог”, “усний переказ” чи “усний твір”, “читання”, “письмовий переказ”, “диктант”, “мовна тема” (три колонки), “контрольне списування”, “ведення зошитів”. За фронтальні види перевірки колонка заповнюється після їх виконання, за індивідуальну перевірку бали в колонку виставляються протягом семестру.

Підсумковий бал за семестр виводиться з урахуванням балів, одержаних учнем за кожний вид перевірки .


Види перевірки знань, умінь і навичок учнів з української мови, які проводяться посеместрово в кожному класі, подано в таблиці:


Об’єкт перевірки

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

І сем.

ІІ сем.

І сем.

ІІ сем.

І сем.

ІІ сем.

І сем.

ІІ сем.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Аудіювання



1

1

1

1

1

1

1

Діалог



1

1



1



1



Усний переказ



1

1



1



1



Усний твір







1



1



1

Читання

1

1



1



1



1




























Письмовий переказ









1

1

1

1

Мовна тема





1

2

3

3

3

3

Диктант







1

2

2

2

2

Списування

1

1



1



1



1

Ведення зошитів









2

2

2

2

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться підсумковий бал




2

5

4

7

11

12

11

12


ЧИТАННЯ

2-4 класи

У відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти об’єктами контролю й оцінювання з читання є:



  1. Навичка читання з урахуванням всіх її характеристик.

  2. Елементарна обізнаність учнів з колом дитячого читання.

  3. Усвідомлення школярами літературознавчих понять (практично).

  4. Практичні уміння роботи над текстами різних жанрів.

  5. Бібліотечно-бібліографічні, книгознавчі уміння.


Навичка читання охоплює дві сторони читання: смислову й технічну.

Смислова сторона читання – передбачає розуміння школярами:

а) значень переважної більшості слів, ужитих у тексті як у прямому так і в переносному значеннях;

б) змісту кожного речення тексту, смислових зв’язків між ними, окремими частинами тексту (абзацами, епізодами, главами);

в) фактичного змісту прочитаного (вся сюжетна лінія, події, факти, зв’язки, дійові особи, діалоги, узагальнення, значення слів тощо);

г) основного смислу прочитаного (усвідомлення смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів, розуміння підтексту (3-4 кл.), ідеї, основної думки твору (2-3 кл. з допомогою вчителя)

У процесі оцінювання смислової сторони читання враховуються рівні розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметри розуміння (повнота, точність, глибина).

На розуміння учнем змісту прочитаного впливають рівні сформованості інших якостей читання. Так, темп читання цілими словами вголос 40 сл/хв дає можливість школяреві сприймати лише фактичну сторону змісту. Розуміння смислу того, що читає учень, відбувається, якщо темп читання близько 60 сл/хв. Володіння синтетичним читанням вголос на рівні 80-90 сл/хв є передумовою до поглибленого розуміння змісту.

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо, як і їх сукупність, підпорядковуються смисловій стороні читання.

Спосіб читання. Розрізняють 5 основних способів читання:


  1. побуквений,

  2. відривний складовий,

  3. плавний складовий,

  4. плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів,

  5. читання цілими словами і групами слів.

Перші два способи читання є перехідними. Вони характиризують навичку читання у процесі її становлення, зокрема у 1 класі; три останні – є провідними у 2-4 класах.

Правильність читання полягає в тому, що учень не допускає:

а) заміни; б) пропусків; в) перестановок; г) спотворення; д) повторів (букв, звуків, складів, слів у тексті); читає з дотриманням норм орфоепії та наголошування.

Під час перевірки цієї якості читання педагог враховує кількість і характер помилок.

Виразність читання:

Усвідомлення учнями мети виразного читання беспосередньо залежить від розуміння ними змісту і основного смислу твору.

Учні 2 класу під керівництвом учителя вже спроможні усвідомити найпростіші завдання читання під час аналізу творів, зміст яких збігається (відповідає) з їхнім життєвим досвідом. У 2 і 3 класах школярі все частіше зустрічаються в художніх творах з такими ситуаціями, яких не було в їхньому особистому досвіді. Це ускладнює усвідомлення ними мети виразного читання, яка стає доступною учням завдяки спеціальному аналізу.

Оскільки уміння усвідомлювати завдання читання для молодших школярів є складним, процес оволодіння ним у початкових класах не завершується. Під час оцінювання виразності читання учитель враховує цю обставину. Уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів.

Виразність читання виявляється в умінні учня:

а) проникати в емоційний настрій всього твору та б) правильно вибирати і користуватися мовленнєвими інтонаційними та позамовними засобами виразності. Тобто, відповідно до змісту твору правильно робити паузи (логіко-граматичні, психологічні, ритмічні – під час читання віршів; логічні наголоси; вибирати потрібний темп читання, інтонацію та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту; чітко вимовляти слова). Тобто, розуміти, завдання читання: що саме в першу чергу потрібно донести слухачам своїм читанням.



Темп (швидкість) читання. Ця якість навички читання співвідноситься із способом читання, розумінням змісту та періодом (роком навчання) учня. У 1-2 класах рівні опанування темпом читання значно нижчі ніж у 3-4 класах, де методично обгрунтований темп читання вголос наближається до природного розмовного мовлення особи 75-95 сл/хв. Темп читання мовчки перевищує показники читання вголос – орієнтовно на 20-40 слів. У школярів, які дуже добре читають, він може збільшуватись у 1,5 – 2 рази.

Показники темпу (швидкості) читання вголос і мовчки



Види читання

Семестр

Класи

2-й

3-й

4-й

1. Вголос

І
ІІ

25-40

40-60


55-65

65-75


70-80

80-95


2. Мовчки

І
ІІ

-

45-70


75-90

90-110


90-110

100-130


і більше


Методика (організація) перевірки й оцінювання навички читання вголос і мовчки.

Організаційно перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4 класах складаються відповідно до її форм: індивідуальна чи фронтальна, а також відповідно до виду читання: вголос чи мовчки.

Повніших і достовірніших даних про навичку читання того чи іншого учня (класу загалом) можна одержати під час індивідуальної перевірки, яка проводиться у процесі як поточного, так і підсумкового контролю.

Поточний контроль в індивідуальній формі супроводжує щоденні уроки читання. Найчастіше для цього обирається текст, який визначався для домашнього завдання. Для здійснення перевірки педагог у своєму примірнику підручника поділяє текст на кілька частин за кількістю учнів, яких він передбачає перевірити, а потім нумерує олівцем слова у кожному уривку, проставляючи над ними цифри. З початком читання учня він помічає положення секундної стрілки на своєму годиннику і через хвилину зафіксовує слово, яке в даний момент буде читати учень. Цифра над словом вкаже на загальну кількість слів, прочитаних за хвилину, що й буде записано вчителем у реєстраційному зошиті. Прийменники, сполучники, частки, займенники вважаються повноцінними словами. За бажанням того, хто перевіряє, щоб досягти більшої об’єктивності, він може перевести текст у знаки (100 знаків становить у середньому 17 слів). У цьому ж рядку педагог фіксує досягнення чи помилки (зауваження) щодо правильності читання та інших характеристик читання.

Окрім поточного контролю, який здійснюється вибірково, проводиться підсумкова перевірка навички читання вголос в кінці першого (15-25 грудня) і другого (5-15 травня) семестрів. Ця перевірка має індивідуальний характер.

Контролю підлягають всі компоненти навички читання вголос. Для перевірки достатньо мати один (незнайомий учням) текст, читання якого інші діти не чують. Природно, що для кожного класу, кожної вікової групи учнів тексти будуть відрізнятися обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, розміром шрифту і т.ін. Зазвичай це доступні школярам художні, науково-художні твори.



Процедура підсумкової перевірки. Спочатку учневі пропонується почати читати текст мовчки, (щоб “ввійти” в читання і зняти можливу напругу), а з другого абзацу перейти на читання вголос. З цього моменту вимірюється швидкість читання. Якщо ж відразу запропонувати учневі читати вголос, то його читання має тривати 2 хвилини: перша хвилина – це своєрідне “входження” в читання, а друга – це контрольний час.

Відразу після читання вчитель ставить кілька запитань, відповіді на які передбачають розуміння учнем фактичного змісту прочитаного , а також основного смислу.

Обов’язково слід передбачити завдання на пояснення значення слова, вжитого у тексті в переносному смислі. Учень робить пояснення у такому порядку: 1) пояснює істинне (пряме) значення слова; 2) визначає значення слова у даному контексті; 3) пояснює, чому властивості і ознаки одного предмета чи явища приписуються іншому.

Під час перевірки небажано користуватись секундоміром, краще мати годинник з секундною стрілкою. При цьому педагог непомітно для учня фіксує час. Слабших у навчанні дітей варто підбадьорювати, вселяти у них впевненість, а потім доброзичливо характеризувати читання, відзначаючи позитивні моменти, а також вказати, над чим ще слід попрацювати.

З особливою увагою слід поставитися до дітей, які мають психофізіологічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під час оцінювання це не є підставою для зниження балу. Контроль читання у таких дітей можна здійснювати під час поточного опитування.

Читання мовчки – це читання очима, без зовнішніх мовленнєвих рухів. Рівень сформованості цього виду читання можна визначити за темпом, способом читання та розумінням прочитаного.

Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчать про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки. Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, це свідчить про несформованість цього виду читання.

Поточну перевірку навички читання мовчки доцільно проводити, починаючи з 3 класу. Вона може бути організована фронтально у такий спосіб.

У підручнику з читання учитель визначає один з прозових текстів, який учні ще не вивчали. У своєму підручнику педагог ставить олівцем над кожним словом цифру – його порядковий номер. Учням він пропонує взяти в руки прості олівці. За вказівкою вчителя: “Почали читати!” – школярі заглиблюються в читання. Через 2 хвилини класовод говорить: “Зупинились!”. Кожний з учнів ставить олівцем крапку над словом, на якому він зупинився. Далі кожний з дітей називає це слово, вчитель знаходить його в своїй книжці за цифрою; встановлює кількість прочитаних слів, яку ділить на 2, і виходить кількість слів, прочитаних за 1 хвилину.

З метою встановлення розуміння фактичного змісту та основного смислу прочитаного, класовод ставить учням запитання, відповіді на які вони мають знайти у тексті. Кожен учень на окремому листочку записує ті речення, які, на його думку, містять відповідь. Доцільно також запропонувати пояснити значення окремих слів і висловів.

Рівень розуміння прочитаного мовчки можна вважати задовільним, якщо правильні відповіді становлять більш ніж 2/3 від загальної кількості запропонованих завдань. За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки у 3 класі оцінки в балах не виставляють. Така перевірка має переважно прогностичний характер.

У 4 класі цей вид читання є домінуючим і рівень його розвитку є значно вищим, ніж у попередніх класах.

Учитель контролює цей вид читання поточним оцінюванням. Колективна підсумкова контрольна робота проводиться в кінці кожного семестру.

Читання мовчки для молодшого школяра – уміння вищого рівня. Якщо випускник початкової школи виявляє оптимальний рівень цього виду читання – це, безперечно, високий критерій читацької навички.

Підсумкове судження про рівень розвитку навички читання вголос і мовчки у того чи іншого учня можна виносити лише на основі сукупних даних по кожному з компонентів.

У 2 класі вчитель використовує вербальне (словесне) оцінювання. Відповідно до критеріїв навчальні досягнення школярів з різних видів читацької діяльності співвідносяться з рівнями (початковим, середнім, достатнім, високим).
Оцінювання читацьких умінь учнів

2 клас

Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1

2

Початковий



Учень читає відривними складами, окремі слова – плавно складами. Темп читання – на 10 і більше слів нижчий від нормативного.

Під час читання (слухання) учень здатний концентрувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених, хоч емоційна реакція на зміст у більшості випадків є невиправданою.

Учень не розуміє значень багатьох слів у тексті, смислових зв’язків між реченнями та частинами тексту.

Частково усвідомлює фактичний зміст прочитаного (прослуханого твору), на запитання вчителя відповідає – “так” чи “ні”.

Утруднюється практично розрізнити твори за їх жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання), правильно назвати основні структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки, зміст) та їх призначення.

Утруднюється в повному обсязі вивчити напам’ять вірш та виразно йодо продекламувати.


Середній



У І півріччі читає відривними складами, пояснює значення окремих слів; у ІІ півріччі – плавно складами, усвідомлює фактичний зміст лише з допомогою вчителя.

Темп читання на 5-7 слів нижчий від нормативного. Припускається 3-5 мовних помилок.

Під час переказу змісту твору зосереджує увагу лише на подіях, хоч не завжди, розуміє, як вони між собою пов’язані.

Учень точно, як у тексті, називає окремих персонажів, може з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених творів, але утруднюється самостійно навести приклади.

Правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки.

Під час декламування віршів напам’ять припускається мовних помилок, а також помиляються в інтонуванні кінця речень.


Достатній



Учень читає плавно, правильно складами (І півріччя) та плавно словами (ІІ півріччя), окремі (багатоскладові) слова – складами у темпі, що відповідає нормативному.

Усвідомлює предметний зміст твору з незначною допомогою вчителя, основну думку – під керівництвом педагога.

Емоційна реакція на зміст і події прослуханого твору є адекватною.

Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів.

Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя).

Правильно наводить 4-5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів.

Виявляє усвідомлене користування структурними елементами дитячої книжки.

Під час декламування віршів іноді неправильно регулює темп читання і силу голосу.



Високий

Учень читає плавно, правильно цілими словами, з дотриманням відповідного темпу.

Виявляє уміння користуватись інтонаційними засобами виразності (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення).

Самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий за обсягом текст, знаходить у ньому речення, що підтверджують усні висловлювання; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору, розуміє основну думку твору (з допомогою вчителя).

Правильно визначає і називає персонажів твору, висловлює найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики.

Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру.

Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться).

Правильно називає 5-6 вивчених програмових творів та їх авторів.

Знає напам’ять програмові вірші та вміє виразно їх декламувати.




Оцінювання навички читання вголос

3 клас

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий



1

Учень читає відривними складами, не розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює зміст окремих речень тексту.

2

Учень в основному читає складами у темпі – значно нижчому від нормативного. Не розуміє значення багатьох слів. Фактичний зміст тексту розуміє частково з допомогою вчителя.

3

Спосіб читання – словами + складами. Темп читання – на 8-10 слів нижчий від нижньої межі визначених нормативів. Припускається 6 і більше помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, помилки у наголошуванні слів. З допомогою вчителя розуміє більшу частину предметного змісту твору.

Середній



4

Темп читання учня нижчий від нормативного на 5-7 слів, окремі слова читає складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у вимові і наголошуванні слів. Розуміє фактичний зміст твору з частковою допомогою вчителя.




5

Швидкість читання дещо нижча від нормативної, потребує суттєвого поліпшення виразність. Читаючи в основному цілими словами, учень помиляється (3-5 помилок) у наголошуванні та вимові слів, утруднюється пояснити значення окремих слів, виразів. З незначною допомогою вчителя розуміє фактичний зміст тексту, не усвідомлює його основної думки.

6

Учень читає у темпі, близькому до нормативного; припускається 3-4 помилок на заміну і перестановку складів, у наголошуванні слів, потребує допомоги вчителя у виборі інтонаційних засобів виразності. Загалом розуміє предметну сторону змісту (факти, події), але не завжди усвідомлює, як вони пов’язані між собою.

Достатній



7

Темп і спосіб читання відповідають еталону, учень припускається кількох орфоепічних помилок, в окремих випадках не розуміє лексичного значення слів, вжитих у переносному значенні. Виразно може прочитати твір з частковою допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку – з допомогою вчителя.

8

Рівень свідомості, правильності, темпу читання є достатнім, учень іноді не може пояснити значення окремих слів у тексті. Готуючись до виразного читання, потребує незначної допомоги педагога. Наявні орфоепічні помилки.

9

Читання учня правильне, свідоме, у відповідному темпі, цілими словами. Загалом правильно (самостійно) добираючи інтонаційні засоби виразності, не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Припускається окремих орфоепічних помилок. На достатньому рівні розуміє предметний зміст і основну думку тексту.

Високий

10-11

Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати мовленнєві інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору.

В окремих випадках не точно розуміє підтекст.



12

Учень читає правильно, свідомо, цілими словами з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Завжди правильно визначає мету свого читання. Його читання викликає естетичне задоволення у слухачів.



1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка