Академія педагогічних наук україни система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи



Сторінка2/7
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УСНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ

Усне мовлення учнів має бути грамотним, виразним, чітким, емоційним, що передбачає:

розпізнавання ними змістових відтінків слів, словосполучень, фраз та усвідомлення змісту розповіді;

уміння в темпі, нормальному для сприймання співрозмовником, передати, доповнити, продовжити сказане чи почуте, застосовуючи художні засоби зображення та засоби виразності (міміку, жести, інтонацію) і вживаючи займенники з метою уникнення повторення слів;

знання норм етики спілкування.

Крім цього, учні мають оволодіти первинними навичками лаконічно, з посиланням на джерело інформації, аргументувати свою думку, не боячись бути не сприйнятими іншими в разі її хибності; уміти при потребі користуватися певною довідковою літературою та здійснювати само- і взаємооцінку висловленого або почутого з інших уст, що сприятиме усуненню недоліків у їхньому мовленні.

Особливою вимогою до учнів є уміння правильно та чітко давати відповіді на запитання, висловлюючи одночасно закінчену думку. Учитель повинен ознайомити учнів з алгоритмами побудови відповіді, що значною мірою підвищить культуру їхнього мовлення.

Учитель має систематично стежити за правильністю та логічністю висловлювань учнів, грамотною побудовою речень та їх змістовим поєднанням, дбати, щоб вони правильно вимовляли слова і терміни, зокрема ті, які вперше зустрічаються у їхній мовленнєвій практиці.

Мовні і мовленнєві помилки учнів учитель виправляє на кожному уроці, у процесі позакласної та позашкільної роботи, під час перерв тощо. Почувши від учня неправильну мову, він повинен спокійно, тактовно виправити його. Виправляти мовленнєві помилки учня треба після відповіді, якщо вона коротка, або під час логічних інтервалів, оскільки неодноразові зауваження переривають хід думки школяра.

Починаючи з післябукварного періоду, потрібно формувати в учнів уміння користуватися орфографічним і тлумачним словниками для учнів початкових класів, систематично проводити практичну роботу з ними.

Учитель має бути взірцем культурного співрозмовника, дотримуватися мовних норм під час уроків і в позаурочний час.

Плануючи роботу з батьками, він повинен передбачати бесіди з ними щодо виконання єдиних вимог до усного та писемного мовлення учнів у школі і вдома.

Успіх у досягненні високої культури мовлення, спілкування забезпечать взаємоконтроль і взаємодопомога всіх суб'єктів освітянського процесу.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ




Культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків — літер (на письмі), охайне, чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил, письмо.


Формуючи культуру писемного мовлення, вчитель одночасно сприяє виробленню в учнів таких якостей особистості, як акуратність, дисциплінованість, витримка, старанність, відповідальність, що, у свою чергу, підвищує моральність майбутнього громадянина країни. Тому слід формувати в учнів навички грамотного, каліграфічного письма, чіткого і правильного почерку.

Для формування в учнів навичок писемного мовлення вчитель повинен:

проводити систематичну роботу з вивчення орфографії;

розвивати практичні навички побудови синтаксичних конструкцій;

формувати навички каліграфічного письма;

стежити за охайністю записів учнів;

давати зразки правильного письма в зошитах, щоденниках тощо;

виправляти правописні, граматичні та мовні помилки;

вимагати від учнів уважно ставитися до оформлення письмових робіт, додержувати правил ведення учнівських зошитів з усіх предметів.

Письмові контрольні роботи з будь-якого предмета (мови, математики) проводять на другому чи третьому уроці за розкладом (крім понеділка і суботи), не більше однієї роботи на день, а протягом тижня — не більше двох. Комбіновану роботу з математики, за обсягом виконання розраховану на два уроки, проводять протягом двох послідовних днів. Не рекомендується проводити роботи в перший та останній дні тижня, семестру, у перший день після свята.



ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЗОШИТІВ

Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів.

Функції учнівських зошитів різноманітні. Виконання письмових завдань, зокрема списування, вправ відтворюючого і творчого характеру тощо, сприяє когнітивному розвитку учня, пізнанню закономірностей певної галузі, засвоєнню програмового матеріалу.

Важливе значення має раціональне використання зошитів у навчальному процесі.

Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

Зошит відображає не лише знання та вміння учнів, а й працю вчителя.

Школярі зобов'язані бережливо використовувати зошит, не починати новий зошит, доки не списано попередній, користуватися обгортками (бажано поліетиленовими), не бруднити сторінок, не виривати листків.

Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не допускається.

Для навчальної роботи необхідно використовувати зошити лише вітчизняного виробництва, оскільки вони відповідають діючим в Україні стандартам.

Відповідно до діючих в Україні стандартів допускається використання зошитів з такими видами графічної сітки: № 1 — у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями, де висота робочого рядка — 4, 0 мм; відстань від робочого рядка до верхньої (нижньої) міжрядкової лінії становить 6, 0 мм, а між похилими лініями — 25, 0 — 27, 0 мм; кут нахилу між похилою і рядковою — 65°; № 2 — у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності, де відстані відповідно дорівнюють: між лініями робочого рядка — 4, 0 мм, між робочими рядками — 8, 0 мм; № 3 — з горизонтальними лініями через 9, 0 мм; № 5 — у клітинку з нормою лініювання 5, 0 x 5, 0 мм.

На початковому етапі формування в першокласників графічних навичок письма за наявності різних зошитів учитель має надавати перевагу зошитам, у яких горизонтальні лінії робочого рядка різної інтенсивності з основними лініями таких кольорів: фіолетового, блакитного, сірого.

Нижче наводимо зразки графічних сіток у зошитах для використання в 1—4-х класах.



У 2-4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики учні ведуть по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем).

Для контрольних робіт з мов і математики слід використовувати окремий зошит, у якому учні також аналізують помилки контрольної роботи.

З метою формування окремих функціональних навичок письма дозволяється в межах граничного навантаження використовувати додаткові зошити.

З української (російської) мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства , з курсу “Я і Україна” у 1—4 класах можна використовувати додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект.

Учнівський зошит не є державним документом, тому в початкових класах, з огляду на вік дитини, повільну техніку письма, учні міських шкіл пишуть лише номер школи, а сільських — назву школи. У 1 та в 2 класах зошити підписує вчитель, у 3 - 4 це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:



Зошит


з української мови

уч 1-А класу

школи № 1 м. Кіровограда Тарнавського Дениса


Горобієвської Оксани



Зошит


з математики

уч 3 класу

Калинівської початкової

школи

Бабенка Антона


Коломієць Світлани



Зошит


для контрольних робіт

з математики



уч 2 класу

Богданівської школи

І — II ступенів

Кохан Вікторії

Якименка Олександра


Зошит
для контрольних робіт

з української мови



уч 4-го класу
НВК «Школа-дитячий садок»

Скиби Антоніни

Заїки Михайла





На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишається поле завширшки 2, 0 см (проводиться червоним кольором вертикальна лінія).

Учні повинні уміти розміщувати зошит на парті, правильно тримати ручку та обирати правильну позу під час письма (окремі вчителі вимагають від учнів сидіти рівно, не рухаючись протягом усього уроку, що призводить до перенапруги м'язів, швидкої стомлюваності дітей. Це перешкоджає засвоєнню ними навчального матеріалу, стримує фізичний розвиток малюків, тим самим послаблюючи їхнє здоров'я); писати розбірливо, дотримуючись усіх вимог до каліграфічного письма.

Види ручок, які можна рекомендувати в початковій школі, поділяють на автоматичні перові та автоматичні кулькові. За типом набірного вузла, залежно від ширини лінії письма, пропонують ручки: з вакуумно-пипеточним набірним вузлом з шириною лінії письма (вузькою та середньою) 0, 4-0, 6 мм — АР1-Рта 0, 6-0, 8 мм АР-М; з поршневим набірним вузлом відповідно — АР2-Р і АР2-М; зі змінним балоном для чорнила—АРЗ-Р і АРЗ-М; з нерухомим вузлом, що пише, — РШСН та розбірним вузлом, що пише, — РШСВ.

Ручка має забезпечувати безперервність лінії письма, а заправлена чорнилом писати з першого дотику до паперу після зняття з неї ковпачка.

У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, творча робота, задача тощо), заголовок зв'язного тексту (переказу, розповіді тощо).

Відповідно до 4-го видання «Українського правопису» («Український правопис», 4-е видання, К., «Наукова думка», 1993 р., с. 127) в кінці заголовків крапка не ставиться.



Наприклад:

7 жовтня 31 березня

Домашня робота Класна робота

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка