Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми



Сторінка1/2
Дата конвертації17.12.2016
Розмір0,71 Mb.
  1   2
Українська мова. Учитель Віра Петрівна Коваленко

Тема: Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми.

Стилістичне використання синонімів.
Мета: ознайомити учнів із поняттями «абсолютні та неповні синоніми»,

«лексичні та контекстуальні синоніми», домогтися усвідомлення учнями цих понять, вчити визначати доцільність (недоцільність) використання синонімів у повсякденному мовленні, художньому творі; виховувати культуру мовлення.

Обладнання: словник синонімів, картки, таблиця.

Епіграф


Слова, слова… Вони в собі всі рівні,

Тривожні й тихі, радісні й сумні,

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

М. Ткач

ХІД ЗАНЯТТЯ



І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

1. Прочитати речення, записані на дошці. Відшукати синоніми. З’ясувати, яку роль вони виконують.

1. Плач сестри перемінився раптом у ридання.

2. Проспали, проґавили ледачі дозорці.

3. Зривалася часом хуга, як контратака зими і мела, хурделила, завивала,

казилася.

4. Шануйте, чтіте, поважайте його, діти.

5. Криши, ламай, трощи стереотипи.

6. Гнів народу переповнився по вінця – і нема йому краю, немає кінця.

7. Страждаю, мучусь, гину, а живу.

2. Проведіть лінгвістичний експеримент. Залишіть у кожному прикладі лише один із синонімів. Що від цього змінилося?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Пояснення вчителя.

Мовознавці виділяють синоніми лексичні, тобто такі, які належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні, наприклад розглядати й аналізувати. Перше сло­во загальніше за значенням, друге — відзначається насампе­ред належністю до наукової термінології (не просто розгля­дати щось, а з якоюсь науковою метою). Серед лексичних синонімів виділяються стилістичні, наприклад го­ворити і балакати (друге слово доречне в розмовному стилі); семантичні, наприклад вивчати і штудіювати (у значенні другого слова є відтінок «ретельно вивча­ти») і семантико-стилістичні, наприклад архі­тектор і зодчий (друге слово має відтінок урочистості). Український словник має у своєму складі і так звані абсолютні синоніми, або повні, наприклад: алфавіт — абетка, буква літера, також – неповні (їх у мові переважна більшість) Вони цілком ідентичні за значенням і належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики: процент – відсоток, екземпляр – примірник.,

Проте такі синоніми часто різняться не тільки походженням, а й частотою і сферою вживання. Якщо в мові з’являється два слова з цілком однаковим значенням. То або одне з них поступово виходить із вжитку (з-поміж двох синонімів літак і аероплан останнє тепер уже не вживається), або вони починають набувати різних відтінків значення (водій – шофер, наслідок – результат)




  1. «Відшукай пару»

До поданих слів підібрати синоніми.

Аеродром – … (летовище)

борошно – …(мука)

площа – …(майдан)

тираж – … (наклад)

фотографія – … (світлина)

мовознавство – … (лінгвістика)

півники – … (іриси)

нагідки – … (календула)


  1. Пояснення вчителя.

Крім лексичних синонімів, виділяють також контекстуальні, тобто такі, які лише в певному контексті мають близьке значення. Такі синоніми властиві художнім текстам.

Наприклад, слово тиша може поєднуватися не лише з постійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безмежна, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, абсолютна, які не є синонімами до названих вище слів.




  1. Евристичне спостереження.

Відшукати контекстуальні синоніми.

Один я на світі без роду, і долястеблина-билина на чужому полі. І дочечка у їх росла, уже чимала піднялась. Поліські сосни обступили з усіх боків, і шуміли, і сипали рівним сном шепіт, і рипіли, мов снасть, і вуркотіли, мов паруси.




  1. Лінгвістичне спостереження.

Знайти у записаних на дошці реченнях близькі за значенням слова, пояснити значення.

  1. Наче зачарований велетень, стояв ліс.

  2. Під гаєм в’ється річечка.

  3. По діброві вітер виє.

  4. Ой піду я в бір темненький.

  5. Могутнім спокоєм дихає праліс.

  6. За байраком байрак, а там степ та могила.

(Учні пояснюють значення кожного з цих слів:

  1. ліс – площа землі, поросла деревами;

  2. гай – пригорки яру, низини, порослі деревами;

  3. діброва – листяний ліс (головним чином дубовий);

  4. бір – хвойний ліс;

  5. праліс – незайманий ліс, дрімучий, одвічний;

  6. байрак – слово вживається переважно в розмовній мові, лексичне значення те ж саме, що і слова гай)

Висновок (учні роблять з допомогою вчителя)


Всі ці слова:

а) позначають одне поняття (площа землі поросла деревами);

б) близькі за значенням, але не тотожні кожне із слів має якусь відмінність у значенні чи стилістичному забарвленні;

в) відрізняються звучанням;

г) належать до однієї і тієї ж частини мови.
IV. Закріплення набутих знань

6. Диктант «Тиша»

Люблю я в (своєму, рідному, родимому) краю

веселі (пісні, співи, співанки) пташині,

і річки (бистрий, швидкий) (плин, біг, течію),

і руту-м'яту при (долі, долині, балці);

пропахлі ((леготом, вітром) (колосочки, колоски),

гінке, гінке (неозорий, безмежний) (лан, ниву, поле),

і мамин хліб, і ті (стежини, стежки, доріжки),

якими вранці (йду, простую, ступаю) до школи;

і перші проліски (в гаю, в ліску, в діброві),

і щедре сонечко в (голубизні, блакиті, синяві)...

Люблю (Батьківщину, Вітчизну) я свою,

Вона – найкраща в (усьому, цілім) світі.



(Л. Компанієць.)

7. Подорож у дитинство

Відгадайте загадку.

Запишіть синоніми до слова Завірюха.


Хто дід?

З’їжджалися дочки у гості до діда:

Ось там Завірюха санчатами їде,

За нею Метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде.

А тільки-но вітер у полі завіє,

Як стануть на лижі Хуртеча й Завія.

Нарешті удвох з Заметіллю приїхала

Найменша – улюблена донечка Віхола.

(Мороз)
8. Синонімічний кущ.



Підібрати синоніми до слова огорожа, пояснити значення.




а) огорожа – стіна, якою обнесена якась ділянка землі;

б) паркан – огорожа з дощок;

в) штахет – з густо уставлених дощок;

г) частокіл – з вертикально уставлених колів;

ґ) пліт, тин – огорожа, плетена з хворосту;

д) ліса – плетена з лози;

е) вориння – з горизонтально укладених жердин;

є) мур – з каменя;

ж) живопліт – огорожа з живих рослин.


9. Сценка «Зустрілись»

Послухайте розмову двох хлопців. Що в цьому діалозі викликає сміх, від чого він застерігає?



  • Моє прізвище Михайлов.

  • А моє Сидорчук.

  • Я працюю старшим науковим співробітником в Інституті синонімів, де вивчають близькі за значенням слова.

  • Ну й що?

- Я зараз викладу суть, сутність, зміст справи. Не слід мене підганяти, підхльостувати.

  • Товаришу Михайлові Я все ж таки хотів би...

  • Хотіти, бажати, прагнути — це ще не означає зробити, здійснити, створити.

  • (Кричить) Але що я повинен створити? Що?

  • Не слід на мене кричати, гарчати, орати, гавкати! Зараз я все по­ясню, розтолкую, роз'ясню. Видайте мені довідку, що я, дійсно, справді, безперечно, проживаю по вулиці Морозова.

Нарешті, ви сказали, в чому справа, тільки такої довідки я видати не можу, їх видає паспортистка Оксана Анатоліївна.

- Але ж і ви не ноль, не пусте місце, не дрібна монета, не п'яте колесо у возі.



  • Але є певний порядок... (вибіг з кабінету). Ось візьміть, тільки скоріше вийдіть, скрийтеся, щезніть.

  • Хто б міг подумати, що мої знання про синоніми допоможуть одержати довідку. (Посміхається! Йде.)

  • А печатку я йому не поставив, так що до Оксани Анатоліївни йому доведеться притопати, заглянути, заскочити.

Висновок. Із синонімічного ряду ми повинні вибирати тільки одне влучне слово.
Учитель. Багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці – невід’ємна прикмета хорошого стилю. Відшукати найпотрібніше, найдоречніше слово у цілому океані слів – нелегке завдання, але треба вчитися вміло користуватися словниковим розмаїттям нашої співучої, солов’їної, рідної української мови.

Синоніми в мові вживаються:

а) для точнішого вираження думки; наприклад, різні значення можна передати синонімами постанова, розпорядження, ухвала, рішення, резолюція, вирок, декрет;

б) для уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів; наприклад, у тексті можна поперемінно вживати (звичайно, з урахуванням їхніх значеннєвих відтінків) слова треба, потрібно, необхідно, слід, варто; випадок, подія, епізод, пригода, інцидент, приключка тощо.

Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлювання.

Наприклад, у Т. Шевченка в первісному варіанті було таке речення: Ми просто йшли: у нас нема і йоти кривди за собою. У процесі роботи над твором поет, використовуючи синоніми, виправив наведене речення на точніше, влучніше: Ми просто йшли: у нас нема й зерна неправди за собою. У вірші Лесі Ук­раїнки «Велет» читаємо: Той велет сильним був колись не тілом лиш, а й духом. Всі людські пута й кайдани зривав єдиним рухом, його збороти не могла ніяка міць ворожа. У первісному варіанті цього вірша замість слова збороти спочатку стояло подужать, потім — зломити. У рукописі повісті М. Коцюбинського «Fata morgana» було написано: Стережете панське добро? Ха-ха! Стережіть, стережіть, щоб не пропало. Потім виправлено на: Стережете панське добро? Ха-ха! Пильнуйте, пильнуйте, щоб не пропало.

Як вдало майстри слова використовують синонімічне багатство мови, свідчить хоч би невеликий уривок з оповідання Марка Вовчка «Козачка»: Занедужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилась. За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував. Щоб не повторювати ті самі слова й привернути увагу до певних явищ, тут вжито синоніми мати і ненька; занедужати і похиріти (синоніми ДО захворіти, прохворіти); померти і переставитися; подружжя (синонім до дружина); вік ізвікувати (синонім до прожити).

Синоніміка широко використовується в народних піснях: Найстарший брат рече-промовляє... Став середульший брат— плакати і ридати... Бідні невольники прохали та благали... Поле килиїмське хвалить-вихваляє... То не вовки-сіроманці квилять та проквиляють...

Якщо, підкреслюючи якусь думку, вживають поспіль кілька синонімів, то їх розташовують у порядку збільшення або зменшення якостей чи ознак, названих ними. Наприклад, у реченні / в'яне, сохне, гине, гине твоя єдиная дитина (Т. Шевченко) дії, які передають загибель, називаються в їхньому наростанні. Ще приклади: На обличчі його лежав вираз безнадії й розпачу (В. Собко). Голос Івана Івановича стає теплим, інтимним (М. Івченко). В далечині туманній, темній, димній злилися низина і вишина (Є. Маланюк). Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх судитимуть віки за беріїв, за Соловки, за чорні, зганьблені, злочинні, переґвалтовані роки (1. Світличний).

10. Дібрати синоніми до дієслів іти, бігти. У поданих реченнях усно замінити дібрані автором слова з синонімічних ря­дів словами нейтрального стилістичного значення. Зіставити ви­словлювання, обґрунтувати авторський добір.

1. Пилипко, мов заєць, вискочив з сіней та й полинув прямо з села на ліс... 2. Малі ноженята, байдуже про не­помірні чоботи, своє робили: він ними швидко чикрижив усе вперед та вперед. 3. Не лічив Пилипко, скільки разів приходилось йому падати й набирати снігу... Сніг він обтрусить та й знову дере вперед. 4. Катря, вхопивши наопашки кожушанку, як навісна, помчала з хати. 5. «Куди це? Куди це так швидко?» — гукали до неї з дворів селяни, дивуючись, що Катря зарані й так прудко біжить вули­цею. 6. Аж мерзла земля гула під нею, так вона мчалася. 7. Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала в високі кучугури снігу і, викарабкавшись, знову неслася далі та далі. 8. «Піду по сліду»,— подумала Катря і тихо поплелася свіжим снігом у гущавину лісу. 9. Чорною марою тиняється вона по тому сліду. 10. Катря, як стріла, полинула до пенька, на котрому сидів Пилипко. (Панас Мирний.)
11. Завдання на картках.

Виберіть потрібне слово з поданих у дужках синонімів і запишіть із ним речення.



  1. (Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом.

  2. Дівчина хитро (сміється, регоче, посміхається).

  3. Верби (сумують, журяться, нудьгують) над водою.

  4. Учні (говорили, вели розмову, розмовляли, розповідали) про історію рідного краю.

12. Гра «Ланцюжок»

Один за одним учні підбирають синоніми до слів

  1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка