+ 37. 058. 6 [378. 048. 2] Л. Ф. Мараховський, І. М. Козубцов наукова школа – основа сучасної міждисциплінарної аспірантури



Сторінка1/3
Дата конвертації04.02.2017
Розмір0,67 Mb.
  1   2   3
УДК 001.83 + 37.058.6 [378.048.2] Л.Ф. Мараховський, І.М. Козубцов
НАУКОВА ШКОЛА – ОСНОВА СУЧАСНОЇ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ АСПІРАНТУРИ
В статі висвітлено основний результат дисертаційного дослідження, щодо надання вагомого статусу наукової школи, як первинного наукового осередку аспірантури та надання рекомендацій, щодо впровадження єдиного загальнодержавного реєстру наукових шкіл. Розроблено доослідний полігон на прикладі реєстру суспільної наукової організації вчених України – Міждисциплінарної Академії наук України.
Ключові слова: наукова школа, науковий керівник, лідер, міждисциплінарна наука.
Постановка проблеми та зв’язок її з важливими науковими завданнями. Сучасний етап розбудови правової, демократичної держави, інтеграції України у європейський освітній простір, глобальні процеси, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, передбачають докорінну трансформацію світоглядних орієнтацій і ціннісних орієнтирів особистості. Перед керівництвом навчальними закладами всіх рівнів стоїть важливе питання утвердити у свідомості підростаючого покоління загальнолюдські моральні цінності та ідеали, виховати гуманну особистість, справжнього громадянина України [1].

Сучасна вища школа у своїй навчально-виховній роботі здебільшого не зуміла досі кардинально змінити філософію та ідеологію. Адже це потребує оновлення існуючої парадигми та в повній мірі реалізовувати концепції гуманізації національної освіти України, окресленої в офіційних нормативно-правових державних документах країни (Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Укази Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, Державні національні програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”) вимагає від сучасної вітчизняної педагогічної науки глибокого переосмислення сутності гуманізації навчально-виховного процесу, його ґрунтовного науково-теоретичного аналізу та експериментального дослідження.

Взаємопов’язаним є забезпечення повноцінної підготовки та розвиток гуманної самосвідомості, творчої ініціативи молоді її здатності вільно орієнтуватися у світі духовних цінностей нести відповідальність за наслідки власних дій і вчинків в демократичному суспільстві. Аспірантура в цьому розумінні відіграє важливу роль. Вона є єдиною репродуктуючою системою підготовки майбутніх науково-педагогічних (НПП) та наукових (НП) кадрів вищої кваліфікації [2] при вищих навчальних закладах (ВНЗ) 3-4 рівня акредитації та наукових установах (НУ) [3, 4].

Невід’ємну основу гуманізації навчально-виховного процесу сприяє наукова школа, яку очолює науковий керівник. Не зважаючи на важливу ключову роль наукової школи, слід констатувати факт формального невизнання її на державному рівні, оскільки відсутність єдиної реєстрації, узаконення наукових відносин між науковим керівником та аспірантами-вихованцями все це понижує авторитетність її. Слабкий контроль та застаріли методи не вирішують а навпаки примножують проблеми при підготовці НП та НПК в аспірантурі [5, 6] та ад’юнктурі для потреб Збройних Сил [7]. Перечисленні систематичні зауваження потребують рішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій за проблемою. Необхідність створення наукових шкіл, як первинних наукових осередків диктується часам. НШ як вид особливого колективу відповідає розробленій А.С. Макаренко теорії поетапного формування колективу. І досі виконується закон життя колективу: рух – форма життя колективу, зупинка – форма його смерті; визначив принципи розвитку колективу; вичленував етапи (стадії) розвитку колективу [8, С. 67]. Щоб стати колективом, група повинна пройти нелегкий шлях якісних перетворень [8; 9, С. 345]. Розуміючи це керівництво більшості вищих навчальних закладів України розробили та затвердили „Положення про наукові школи”, наприклад [10].

Такі провідні аспекти проблеми, як характерні риси наукової школи та її життєвий цикл, вплив ідейного лідера на її еволюцію, її функції та вплив на процес розвитку науки, мають широкий міждисциплінарний характер, а тому досліджуються спільними зусиллями наукознавців, філософів, соціологів, фізиків, економістів та представників інших галузей суспільних наук. Цій тематиці приділяється багато уваги як у роботах вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Значний вклад у її дослідження здійснили такі вчені, як Т. Кун, М. Ярошевський, С. Мікулінский, Г. Штейнер, В. Гасилов, Е. Мірский, О. Огурцов, С. Хайтун, Б. Кедров, Н. Родний, Д. Гузевич, О. Мирська, Г. Добров, Д. Зербіно, Ю. Храмов, Л. Воробйова та ін.

Разом з тим, багато аспектів цієї наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження і теоретико-методологічні засади феномену наукової школи як фактора розвитку економічної науки.

Автор роботи [11] акцентує увагу на тому, що від розвитку та цілеспрямованої наукової роботи в рамках наукових шкіл значною мірою залежить науковий імідж університету і якість підготовки студентів. Акцентовано на двох шляхах формування наукової школи: еволюційний і комерційний. Перший із них передбачає поступове формування і розвиток наукового колективу і матеріальної дослідницької бази в рамках розвитку ВНЗ. Комерційний шлях передбачає запрошення стороннього лідера зі сформованим колективом, що вимагає створення ексклюзивних умов: потужної матеріальної бази та високої оплати праці.

На сучасному етапі розвитку університету важливе значення має опублікування наукових праць – монографій, підручників та посібників із грифом МОН, статей у фахових виданнях, які характеризують результативність наукової школи і є одним із важливих рейтингових показників оцінки університету. Потребує більшої уваги практична реалізація здобутків наукових шкіл. Багато розробок так і залишається на рівні теорії чи впроваджені тільки на університетському рівні, хоча могли б поповнити базу завершених розробок університету, готових до впровадження. Гострою залишається проблема фінансування наукових розробок.

Перспективи науки завжди визначаються перспективами провідних наукових шкіл. Особливо це характерно для XXI століття, коли всі галузі світової науки достигли видатних висот, а будь-які наукові проблеми вимагають об’єднання зусиль вчених, утворення колективів вчених так в цих умовах надмірно зростає значення наукових шкіл визначає автор дослідження [12].

В роботі [13] авторами розглянуто перспективну систему підготовки експертів (офіційних опонентів) яка гармонійно доповнювала створену за новим принципом на основі синергетичного підходу замкнутого циклю репродукції ПН та НПК.

Проте ґрунтовне осмислення та дослідження цього міждисциплінарного феномену розпочалося відносно недавно, лише з останньої третини XX ст.



Формулювання цілей статті. Метою статі є висвітлення основного результату дисертаційного дослідження в частині, що стосується, а саме розгляду питання надання вагомого статусу наукової школи, як первинного наукового осередку аспірантури та надання рекомендацій, щодо впровадження єдиного загальнодержавного реєстру наукових шкіл на прикладі реєстру Міждисциплінарної Академії наук (МАН) України.

Результат дослідження. Виділимо об’єктом нашого дослідження із загальної структури системи освіти в Україні аспірантуру (ад’юнктуру) та докторантуру, для наочності представлено рис. 1. Роль наукової школи на чолі з її лідером (науковим керівником, консультантом) з даного рис. 1 представити дуже складно, оскільки він відповідає сучасному стану концепції підготовки НП та НПК в аспірантурі (докторантурі). В авторській роботі [14] аспектом філософського дослідження було удосконалення освітньої системи підготовки наукових керівників в аспірантурі. Результатом якого розроблено нову структуру аспірантури та докторантури, фрагмент, якої представлено на рис. 2. Подальші дослідженні в роботі [13] авторами уточнили структуру інституту аспірантури та докторантури, яка повинна доповнювати гармонійно доповнювала підсистемою підготовки експертів (офіційних опонентів).

Узагальнена структура інституту аспірантури та докторантури представимо для наочності у наступному рис. 3.



Невід’ємним неформальним науковим напрямом на чолі її лідера (керівника, консультанта) при детальному вивченні наукових праць по історії науки в Росії можна виділити наукову школу (НШ). Утворення наукових шкіл – хороша російська традиція, яка явилась внаслідок особливостей культурно-історичного розвитку Росії, деякі з яких В.И. Вернадський охарактеризував наступним чином: «В России начало научной работе было положено правительством Петра, исходившего из глубокого понимания государственной пользы. Но эта работа быстро нашла себе почву в общественном сознании и не прерывалась в те долгие десятилетия, когда иссякла государственная поддержка научного творчества (…). Она создавалась при этом интеллигенцией страны (…) создавалась их личным усилием, по личной инициативе или путем образуемых ими организаций…» [15].

Рис. 1. Загальна структура системи освіти в Україні


Рис. 2. Фрагмент нової структури аспірантури та докторантури


Каталог: pdf -> 2012 -> 1%20Kg%20
1%20Kg%20 -> Педагогічні умови застосування міжпредметної інтеграції у підготовці фахівців комерційної діяльності войцехівська І. С., Ільєва О. П
1%20Kg%20 -> Інноваційний розвиток економіки та вищої освіти в україні к е. н., доцент Горшунова І. В
1%20Kg%20 -> Інтеграція процесу навчання та виховання, як цілісний творчий підхід у формуванні професійної компетенції майбутніх спеціалістів дрючило О. А., Кордонська А. В
1%20Kg%20 -> Міждисциплінарні зв’язки як засіб комплексного формування майбутнього фахівця к е. н., доцент Кривоконь О. С., Омелько М. А
1%20Kg%20 -> Реалізація міждисциплінарних зв’язків при вивченні спеціальних дисциплін спеціальності „виробництво харчової продукції” Соляр Л. В., Бережна Г. М
1%20Kg%20 -> Початок фрактального міждисциплінарного науково-педагогічного пізнання майбутнього вченого 1д т. н., професор Мараховський Л. Ф
1%20Kg%20 -> Віті нтуу ”кпі” Ключові слова: інформаційні війни, інформаційна безпека. Вступ
1%20Kg%20 -> Зарубіжний досвід інтеграції військової та цивільної освіти к т. н., професор рае козубцов І. М. Герасименко О. О. Ткач В. О


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал